Розкриті технічні характеристики китайського ударного дрона SS-UAV

У червні 2025 року Китай розпочне льотні випробування нового ударного дрона SS-UAV, який функціонує як повітряний «авіаносець» для запуску до 100 мікродронів. Розроблений приватною аерокосмічною компанією Jiut­ian, цей безпілотник являє собою платформу нового покоління для автономної війни та управління роями дронів. Його перша публічна демонстрація відбулася на авіасалоні в Чжухаї у 2024 році.

SS-UAV має масу 15 тонн, розмах крил 25 метрів і здатен діяти на висоті до 15 000 метрів із дальністю польоту близько 7000 км. Він може нести до 1000 кг корисного навантаження — від баражувальних боєприпасів до високоточних ракет. Дрон не просто виконує функції сенсорної платформи чи бомбардувальника, а виступає як вузол керування та координації у бойових умовах, з можливістю розгортання автономних роїв дронів.

Технічна архітектура SS-UAV включає супутникову комунікацію, бортову обробку даних у режимі реального часу та здатність до електронної боротьби. Система модульна — її можна адаптувати для різних сценаріїв і швидко оновлювати. Це ставить SS-UAV у пряму конкуренцію з такими західними платформами, як MQ‑9 Reaper та RQ‑4 Glob­al Hawk, хоча китайський дрон має принципово інший акцент — не на розвідці чи ударах, а на координації великих безпілотних систем.

Створення такого дрона є частиною ширшої стратегії військової модернізації КНР, що також включає розробку винищувачів шостого покоління, новітніх ракет і морських систем. SS-UAV особливо орієнтований на використання в районах із високим ступенем напруги — Тайванська протока, Південнокитайське море — де здатність запускати одночасно десятки автономних апаратів може дозволити насичувати ППО супротивника або забезпечувати стале спостереження.

Для західних країн поява SS-UAV означає посилення асиметричної конкуренції в повітрі. Такі платформи змінюють підхід до концепції домінування в небі, зменшуючи потребу в дорогих та вразливих пілотованих авіасистемах. Запуск випробувань стане не лише технічним етапом, а й демонстрацією рішучості Пекіна трансформувати архітектуру сучасного бою на основі автономних систем.