Розкриті технічні характеристики китайського ударного дрона SS-UAV

У червні 2025 року Китай розпочне льотні випробування нового ударного дрона SS-UAV, який функціонує як повітряний «авіаносець» для запуску до 100 мікродронів. Розроблений приватною аерокосмічною компанією Jiutian, цей безпілотник являє собою платформу нового покоління для автономної війни та управління роями дронів. Його перша публічна демонстрація відбулася на авіасалоні в Чжухаї у 2024 році.

SS-UAV має масу 15 тонн, розмах крил 25 метрів і здатен діяти на висоті до 15 000 метрів із дальністю польоту близько 7000 км. Він може нести до 1000 кг корисного навантаження — від баражувальних боєприпасів до високоточних ракет. Дрон не просто виконує функції сенсорної платформи чи бомбардувальника, а виступає як вузол керування та координації у бойових умовах, з можливістю розгортання автономних роїв дронів.

Технічна архітектура SS-UAV включає супутникову комунікацію, бортову обробку даних у режимі реального часу та здатність до електронної боротьби. Система модульна — її можна адаптувати для різних сценаріїв і швидко оновлювати. Це ставить SS-UAV у пряму конкуренцію з такими західними платформами, як MQ-9 Reaper та RQ-4 Global Hawk, хоча китайський дрон має принципово інший акцент — не на розвідці чи ударах, а на координації великих безпілотних систем.

Створення такого дрона є частиною ширшої стратегії військової модернізації КНР, що також включає розробку винищувачів шостого покоління, новітніх ракет і морських систем. SS-UAV особливо орієнтований на використання в районах із високим ступенем напруги — Тайванська протока, Південнокитайське море — де здатність запускати одночасно десятки автономних апаратів може дозволити насичувати ППО супротивника або забезпечувати стале спостереження.

Для західних країн поява SS-UAV означає посилення асиметричної конкуренції в повітрі. Такі платформи змінюють підхід до концепції домінування в небі, зменшуючи потребу в дорогих та вразливих пілотованих авіасистемах. Запуск випробувань стане не лише технічним етапом, а й демонстрацією рішучості Пекіна трансформувати архітектуру сучасного бою на основі автономних систем.