Фінські науковці знайшли нові докази існування квантової гравітації

Фізики представили нову теорію, яка може стати кроком до об'єднання квантової механіки й загальної теорії відносності — двох фундаментальних стовпів сучасної фізики, що досі залишаються несумісними. Дослідження опубліковане в журналі Reports on Progress in Physics і пропонує переосмислення самої природи гравітації без необхідності залучення гіпотетичних частинок або сил.

У класичній моделі Ейнштейна гравітація — це викривлення простору-часу під дією маси. Проте в новій теорії вона розглядається як результат взаємодії чотирьох полів, аналогічних до електромагнітних. Ці поля реагують на масу так само, як електричні та магнітні поля реагують на заряд і струм, і можуть взаємодіяти з полями Стандартної моделі. Це дозволяє новій теорії відтворювати передбачення загальної теорії відносності, одночасно залишаючись придатною для включення квантових ефектів.

Головна перевага цього підходу — його математична узгодженість. На відміну від інших теорій квантової гравітації, які часто вимагають нових сутностей, ця модель базується на уже відомих елементах фізики, що теоретично робить її доступною для експериментальної перевірки у майбутньому.

Однак нова теорія поки не здатна пояснити такі крайні феномени, як сингулярність у центрі чорної діри або фізику моменту Великого вибуху. Її автори визнають, що повну узгодженість ще треба підтвердити, а перевірка ефектів квантової гравітації наразі неможлива через обмеження чинних інструментів.

Проблема сумісності квантової механіки з гравітацією залишається відкритою вже понад століття. Новий підхід пропонує альтернативу, що потенційно здатна привести до «теорії всього» — універсального опису всіх фундаментальних взаємодій у природі. Це наближає науку до розуміння глибших рівнів реальності, які поки що залишаються поза межами спостереження.