Вчені NASA розповіли, що відбувається з тілом людини у відкритому космосі під впливом декомпресії

Interesting Engineering інформує: Голлівуд часто перебільшує наслідки впливу космічного вакууму — вибухаючі тіла, очі, що вилазять з орбіт, та миттєві смерті. Проте реальність вакууму куди менш видовищна, хоча й не менш смертельна. При раптовій декомпресії зовнішній тиск зникає, і рідини в організмі починають закипати через явище ебулізму. Шкіра та кровоносні судини досить міцні, тому тіло не розривається. Однак це запускає низку процесів, що швидко призводять до загибелі.

Основна загроза — різке падіння вмісту кисню у крові. За кілька секунд після декомпресії кисень, що залишився у легенях, виходить назовні, а «корисний час свідомості» становить усього 10−12 секунд. Далі людина непритомніє, а тканини починають набухати від перетворення рідини на пару, що здавлює судини й блокує кровообіг.

У реальних інцидентах, наприклад, під час випробувань у вакуумній камері у NASA чи у випадку з Джо Кіттінгером, який стрибав з висоти понад 30 км, зафіксовані набряки та болісні відчуття, але вчасна репресуризація дозволяла уникнути загибелі. Космонавти «Союзу-11» у 1971 році загинули після розгерметизації кабіни — у них виявили пошкодження судин і газові бульбашки в крові.

Інша поширена помилка — швидке замерзання. У відкритому космосі температура вимірюється лише рухом молекул, а їх там майже немає. Тому організм втрачає тепло повільно, а найшвидше охолоджується рідина, що випаровується з носа чи рота. Основні ж загрози — це гіпоксія та ебулізм, які вбивають людину за хвилину-півтори.

Таким чином, хоча тіло людини й не вибухає у вакуумі, виживання без скафандра чи швидкої репресуризації - неможливе. Вже за 10 секунд людина втратить свідомість, а за 90 секунд без кисню та під дією ебулізму органи й тканини зазнають незворотних ушкоджень.