Астрономи довели, що у хмарах Венери зберігаються елементи біологічного життя

Поверхня Венери абсолютно непридатна для життя в будь-якій відомій нам формі — її температура перевищує 450°C, а атмосферний тиск у 900 разів більший за земний. Вчені пояснюють: це результат неконтрольованого парникового ефекту, який перетворив Венеру на пекло вже сотні мільйонів або навіть мільярди років тому.

Проте, дещо вище, на висоті 50–60 км, умови різко змінюються: температура й тиск стають подібними до земних. Але склад атмосфери — це зовсім інша історія. У ній переважають вуглекислий газ і азот, а ультрафіолетове випромінювання перетворює ці гази на небезпечні речовини, зокрема сірчану кислоту та сірководень.

У вересні 2020 року з’явилося повідомлення про виявлення у хмарах Венери фосфіну — молекули, яка на Землі виробляється анаеробними бактеріями. Однак на Венері немає умов, як у надрах Юпітера, де фосфін утворюється при екстремальних температурах і тиску. Його наявність могло б вказувати на невідоме джерело — можливо, біологічне. Ця знахідка спричинила справжній науковий «шторм» — були й скептики, і нові підтвердження, однак на сьогодні немає остаточної згоди: більшість вчених схиляються до того, що фосфіну або немає взагалі, або його кількість значно менша за початкові оцінки.

NASA готує дві місії для кращого вивчення Венери — DAVINCI, що доставить зонд в атмосферу, та VERITAS, який дослідить поверхню з орбіти. Ці місії допоможуть уточнити загадки атмосфери Венери, зокрема й питання можливого життя.

Чи є шанси на життя в атмосфері Венери? Вони не нульові. Колись Венера була подібною до Землі, тож можна уявити, що життя могло зародитися до «парникової катастрофи» та пристосуватися до нових умов. Таке життя могло б існувати у вигляді простих самовідтворюваних молекул, що використовують ультрафіолетове випромінювання як джерело енергії, а замість води — краплі сірчаної кислоти.