Астрономи відкрили нову аномалію супутника Сатурна, яка суперечить законам фізики

Астрофізики та інші науковці вже багато років намагаються розгадати дивний «крен» атмосфери Титана, найбільшого супутника Сатурна. Нещодавно опубліковане дослідження проливає світло на цю аномалію, хоча водночас породжує ще більше запитань.

Дані, зібрані місією Cassini (2004−2017), показують, що на відміну від Землі, атмосфера Титана не обертається синхронно з поверхнею, а коливається, подібно до дзиґи. Це коливання наче «зависло» у просторі: попри впливи, як-от гравітація Сатурна або положення Сонця, нахил не змінює напрямку, що суперечить очікуванням учених.

На думку авторів дослідження з Університету Бристоля, таке «застигле» коливання свідчить про якийсь малозрозумілий процес, що діє поза межами відомих гравітаційних або сезонних механізмів. «Ми сподівалися побачити ознаки, які вкажуть на причину, але натомість отримали ще одну таємницю», — зазначив співавтор дослідження Нік Тінбі.

Особливість атмосфери Титана робить його важливим об'єктом для досліджень — зокрема у зв’язку з майбутньою місією Dragonfly, яка має прибути у 2030-х роках. Оскільки швидкість вітру на Титані значно перевищує швидкість обертання його поверхні, розуміння цього «вільного» нахилу допоможе краще підготуватися до посадки місії.

За словами планетолога Конора Ніксона з NASA, дані Cassini продовжують дивувати та залишають чимало загадок — не лише для Титана, а й для загального розуміння атмосферних процесів на планетах і супутниках у Сонячній системі.