Науковці поставили під сумнів ключову гіпотезу про походження життя на Землі

Нове дослідження міжнародної наукової команди поставило під сумнів одну з панівних гіпотез про походження життя на Землі — зокрема, про роль окремого білкового мотиву, який раніше вважали базововим блоком для формування складних білків. Цей мотив довгий час вважався відправною точкою еволюції білків, однак результати аналізу свідчать: його значення, ймовірно, було переоцінено.

Дослідження, очолюване Лінн Камерлін з Технологічного інституту Джорджії та Ліамом Лонго з Інституту наук про Землю та життя в Токіо, показало, що так званий фосфатзв’язуючий мотив, хоч і справді часто трапляється в давніх білках, сам по собі не є унікальним. Замість цього існувало багато варіантів білкових структур, здатних до подібних функцій — а отже, нинішній мотив може бути просто «молекулярною скам’янілістю», яка пережила мільярди років змін.

Вчені дійшли висновку, що цей мотив, ймовірно, не виник у вакуумі, а був ефективним лише в контексті більших, складніших білкових систем. Його поширеність не свідчить про винятковість, а радше про успішну інтеграцію у широкий спектр еволюційних комбінацій. «Ми не стверджуємо, що очі породили голови, хоча більшість голів мають очі», — коментує Камерлін, проводячи аналогію з біологічною системністю.

Результати експериментів у водному та метанольному середовищах підтвердили: аналогічні білкові мотиви можуть утворюватися в різних умовах, тож попередня гіпотеза про унікальність знайденого мотиву втрачає підґрунтя. Це відкриває нові можливості в розумінні ранніх біохімічних процесів на Землі.

Наслідки цього дослідження мають значення не лише для теорії походження життя, а й для прикладної науки. Краще розуміння еволюції білків може стати основою для створення нових біотехнологій — наприклад, штучних білків для вакцин або ліків. Наступний крок — з’ясувати, чому саме цей мотив врешті став панівним.