Зонд NASA Voyager передав науковцям унікальні космічні дані перед зіткненням з вогняним вихором

Перед тим як зонд NASA «Вояджер‑1» досяг межі Сонячної системи та зіткнувся з так званою «гарячою стіною» з температурою майже 50 000 градусів Цельсія, він зробив свої останні фотографії планетарної системи. Станом на сьогодні космічний апарат, запущений у 1977 році, знаходиться на відстані приблизно 25 квінтильйонів кілометрів від Землі й досі передає наукові дані, хоча більшість приладів уже вимкнено для економії енергії.

Камери «Вояджера‑1», завдяки яким він фотографував планети Сонячної системи, були остаточно відключені у 1990 році. Останній раз апарат скористався ними у період з 14 лютого по 6 червня того року, перебуваючи на відстані 6 мільярдів кілометрів від Землі. Саме тоді було створено легендарний «Сімейний портрет Сонячної системи» — серію знімків, на яких можна побачити разом Венеру, Землю, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, що вишикувалися навколо Сонця. Меркурій не потрапив у кадр через близькість до Сонця, Марс був схований яскравим світлом, а Плутон залишився поза полем зору через віддаленість.

Особливе місце серед останніх знімків «Вояджера‑1» займає фотографія «Блідо-блакитна точка» (Pale Blue Dot), на якій Земля виглядає як маленька цятка на тлі безмежного космосу. Цей кадр став символом крихкості й унікальності нашої планети.

З того часу жоден космічний апарат не зміг повторити такий панорамний портрет Сонячної системи. Хоча інші зонди, зокрема «Вояджер‑2» і «Нові горизонти», також здійснювали фільмування з великих відстаней, вони не створювали подібної композиції.

Зараз «Вояджер‑1» досліджує міжзоряний простір. За прогнозами NASA, апарат працюватиме ще кілька років, проте його камери вже ніколи не ввімкнуть — вони давно неактивні й технічно непридатні для роботи після десятиліть у холоді космосу.