Науковці довели, що аномальне зміщення осі Марса зробило його непридатним для життя

Вчені дійшли висновку, що основною причиною зникнення води на Марсі стала надмірна зміна нахилу його осі обертання протягом історії планети. Останні дослідження свідчать: ще близько 5 мільйонів років тому Марс зазнав різких коливань кута нахилу осі — аж до 60 градусів, що вдвічі більше за сучасний показник.

Через це клімат на планеті ставав усе більш нестабільним. Періоди сильного нахилу осі супроводжувалися інтенсивним випаровуванням та переміщенням водяної пари з полярних шапок у середні широти, де вода вже не могла конденсуватися й залишалася в атмосфері чи втрачалася у космос. Саме такий механізм, за моделями астрономів, призвів до поступового, але незворотного виснаження марсіанських водних запасів.

Ключову роль у цих процесах відігравала гравітаційна взаємодія з іншими планетами Сонячної системи. Відсутність великого супутника, як у Землі, робила Марс вразливішим до гравітаційних збурень, що й сприяло різким змінам нахилу осі.

Сучасний Марс має нахил приблизно 25 градусів, проте геологічні та кліматичні дані свідчать, що періоди різкого нахилу неодноразово впливали на його історію. За оцінками дослідників, саме ці зміни стали ключовим фактором втрати значних обсягів води та формування нинішнього сухого клімату.

Відкриття, зроблені завдяки аналізу топографії, складу ґрунтів і комп’ютерному моделюванню, допомагають краще зрозуміти не лише минуле Червоної планети, а й механізми кліматичних змін на інших планетах Сонячної системи.