Китайські розробники представили ракетну артилерійську установку PCL-181

Китайська армія провела випробування сучасної самохідної артилерійської установки PCL-181 калібром 155 мм на великій висоті у складних гірських умовах. Маневри відбувалися у регіоні з низьким вмістом кисню, низькими температурами та крутими схилами, ймовірно, поблизу Тибетського плато або Сіньцзяну, що межують з Індією.

Артилерійські випробування в таких умовах мають стратегічне значення, оскільки традиційні системи часто стикаються з проблемами через брак кисню, що впливає як на роботу двигунів, так і на балістику. Окрім того, складний рельєф створює додаткові логістичні труднощі. Випробування продемонстрували, що PCL-181 може точно вести вогонь і швидко переміщатися у подібних локаціях.

PCL-181 — це сучасна колісна артилерійська система, розроблена компанією NORINCO у 2019 році. Вона використовує стандартні 155-мм снаряди НАТО з максимальною дальністю стрільби до 40 км. Установка змонтована на 6×6 вантажівці, що забезпечує їй швидкість понад 90 км/год та запас ходу до 600 км. Артилерійська платформа транспортує 27 снарядів, може вести вогонь із темпом до 4–6 пострілів за хвилину і оснащена напівавтоматичною системою заряджання.

Система отримала сучасні засоби наведення, супутникову навігацію, цифровий зв’язок і автоматизовані функції, що підвищують точність та зменшують потребу у великому екіпажі. PCL-181 здатна змінити позицію й відкрити вогонь за три хвилини, що ускладнює її виявлення і знищення противником. Зараз такі системи розгортаються у Сіньцзяні та Тибеті.

Експерти розглядають ці навчання як частину стратегії Китаю щодо підвищення боєготовності на кордоні з Індією, особливо після сутичок у долині Галван у 2020 році. На відміну від буксированої артилерії, PCL-181 здатна самостійно швидко займати позиції у важкодоступних районах. Це відповідає тенденції до цифровізації, модернізації армії, швидкого розгортання і точних ударів.

PCL-181 стала не лише черговою артилерійською установкою, а й маркером переходу ЗС КНР до мобільної, високотехнологічної та мережево-центричної війни, з акцентом на бойові дії у складних і спірних гірських регіонах. Проведене випробування мало як технічне значення, так і політичний сигнал.