Астрономи довели, що удар метеорита спричинив утворення гігантського кратера у Гранд Каньйоні

Близько 56 тисяч років тому на території сучасного американського Південного Заходу відбулася унікальна природна подія, яка вплинула на формування рельєфу цього регіону. Нове дослідження міжнародної команди вчених, опубліковане у журналі Geol­o­gy, встановило зв’язок між падінням метеорита, що утворив знаменитий Кратер Метеор в Аризоні, та виникненням давнього озера у Гранд-Каньйоні. Водночас із падінням метеорита, потужний зсув перегородив русло річки Колорадо, створивши тимчасову дамбу та призвівши до формування палеоозера.

Як зазначають дослідники з Університету Нью-Мексико Карл Карлстром і Лорі Кроссі, збіг у часі цих двох подій підтвердився завдяки сучасним методам датування: залишки деревини з печер каньйону та осади було визначено віком у 55 600 років, що практично збігається з віком кратера (53 000–63 000 років). Палеолозеро існувало недовго — ймовірно, менше тисячі років, доки дамбу не прорвало, а вода не повернулася у річище.

Підтвердження гіпотези отримали завдяки зразкам дрейфуючої деревини та відкладів із кількох печер на значній висоті над нинішнім рівнем річки. Дослідники стверджують, що рівень води у давньому озері був настільки високим, що вода могла доходити до місця сучасного Ліз Феррі — популярної стартової точки для сплаву по Колорадо. Крім того, знайдено характерні відклади, які свідчать про існування і руйнування природної дамби.

Окремо дослідники розглянули питання, чи міг удар метеорита спричинити зсув такої потужності. За підрахунками, вибухова хвиля після падіння метеорита могла викликати землетрус магнітудою до 5,4, що теоретично здатне “струсити” круті схили каньйону, схильні до обвалів.

Автори роботи визнають, що ця версія — лише одна з можливих, і не виключають альтернативних пояснень подій. Проте збіг у часі декількох рідкісних явищ дає підстави припускати, що метеоритний удар та велетенський зсув у Гранд-Каньйоні могли бути взаємопов’язані.