Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Астрономи зафіксували вибух, що вважається найвіддаленішим в історії дослідження космосу
Астрономи зафіксували один із найдальших відомих швидких радіосплесків (FRB) — сигнал FRB 20240304B, який виник лише через близько 3 мільярди років після Великого вибуху. Його виявили 4 березня 2024 року за допомогою радіотелескопа MeerKAT у ПАР. Світлу від цього спалаху знадобилося понад 11 мільярдів років, щоб досягти Землі.
Пошук джерела сигналу потребував роботи кількох обсерваторій. Спершу спроби визначити галактику-хазяйку за наземними спостереженнями та архівними даними не дали результату. Лише спостереження телескопа Джеймса Вебба за допомогою камер NIRCam та NIRSpec змогли ідентифікувати цю далеку галактику та встановити її червоний зсув — z = 2,148 ± 0,001.
FRB 20240304B виник у молодій, маломасивній, активній галактиці з формуванням зірок, що підтримує гіпотезу про походження таких сплесків від магнітарів — надмагнітних нейтронних зірок, здатних утворюватися протягом відносно коротких астрономічних проміжків часу. Вимірювання дисперсії сигналу (приблизно 2330 pc·cm⁻³) підтвердило його надзвичайну віддаленість і дало змогу вивчити властивості міжгалактичної плазми.
Це відкриття фактично подвоїло межу червоного зсуву для локалізованих FRB, дозволивши дослідникам простежити іонізовану матерію на відстанях, що охоплюють приблизно 80% історії Всесвіту. Промені від сплеску пройшли через кілька великих космічних структур, включно з скупченням Діва, залишивши сліди складних магнітних полів на гігапарсекових масштабах.
Подія збіглася з епохою так званого «космічного полудня» — періодом піка зореутворення у Всесвіті. Вчені вважають, що подальші спостереження подібних сигналів за допомогою нових поколінь телескопів дадуть змогу глибше зрозуміти, як з хаотичного раннього космосу виникла сучасна упорядкована структура галактик.
