Астрономи довели, що одна з потенційно придатних для життя планет системи TRAPPIST‑1 втратила атмосферу

Система TRAPPIST‑1, розташована за 40 світлових років від Землі, складається із семи планет розміром із Землю, що обертаються навколо холодного червоного карлика. Три з них перебувають у зоні, де можливе існування рідкої води, що робить систему об’єктом великого інтересу для астрономів. Однак нові дані від телескопа Джеймса Вебба свідчать, що ще одна з цих планет — TRAPPIST‑1 d — ймовірно, не має атмосфери, тож її вилучають з когорти «землеподібних» кандидатів.

Раніше дослідження показали, що найближчі до зірки планети TRAPPIST‑1 b і TRAPPIST‑1 c також не мають значної атмосфери, або вона є дуже тонкою, подібною до марсіанської. Нова робота зосереджена на TRAPPIST‑1 d, яка розташована на внутрішньому краю зони, придатної для життя. Спостереження не виявили слідів води, метану чи вуглекислого газу. На думку дослідників, планета або зовсім позбавлена атмосфери, або має дуже тонкий шар газів, або ж покрита щільними високими хмарами, що ускладнюють виявлення.

TRAPPIST‑1 d знаходиться лише на 2% відстані Землі до Сонця від своєї зорі, тож її близькість і активність червоного карлика можуть ускладнювати утримання атмосфери. Водночас астрономи зберігають надію, що зовнішні планети системи — TRAPPIST‑1 e, f, g і навіть h — можуть виявитися більш сприятливими, зберігаючи воду та інші гази.

Керівниця дослідження Каролін Піоле-Гораєб з Університету Чикаго та Інституту досліджень екзопланет у Монреалі наголошує, що для виявлення атмосфери потрібно багато спостережень у моменти, коли планета проходить перед своєю зорею. Однак для холодніших світів ці вимірювання є особливо складними навіть для чутливих інфрачервоних інструментів JWST.

Як зазначає Бйорн Бенеке з того ж інституту, робота з TRAPPIST‑1 d лише відкриває новий етап досліджень атмосфер малих і холодних екзопланет. Мета полягає в тому, щоб визначити межу між планетами, здатними утримувати атмосферу, і тими, що її втратити не можуть.