Науковці відкрили раніше невідому ланку в еволюції людства

На північному сході Ефіопії, на археологічній ділянці Леді-Герару в регіоні Афар, дослідники з Аризонського державного університету виявили 13 зубів, що належать раніше невідомому виду австралопітеків. Їхній вік оцінюється у 2,8 мільйона років, інформує Dai­ly Mail.

Знайдені зуби свідчать, що цей вид співіснував із представниками роду Homo — найдавнішими відомими прямими предками сучасної людини. Цей період вважається критично важливим у людській еволюції, адже саме тоді з’явилися перші відомі представники Homo.

У 2013 році на цій самій ділянці було знайдено щелепну кістку Homo віком 2,8 мільйона років, але нові зуби, за морфологією, належать іншому виду австралопітеків, відмінному від Aus­tralo­p­ithe­cus afaren­sis, відомого за знаменитим скелетом “Люсі”. Дослідники зазначають, що ці відмінності свідчать про більш розгалужений характер еволюції, коли різні види співіснували в одному регіоні, а не поступово змінювали один одного.

Aus­tralo­p­ithe­cus ходили на двох ногах, проте мали менший мозок та анатомічні риси, близькі до мавп — великі зуби та масивні щелепи для пережовування жорсткої рослинної їжі. Натомість ранні Homo, чиї рештки також знайдено в Леді-Герару, мали менші зуби й, ймовірно, більший об’єм мозку. Це може свідчити про зміни у харчуванні — перехід до м’якших рослин або більшої частки м’яса.

На ділянці також виявлено найдавніші відомі кам’яні знаряддя, що підтверджує технологічні навички ранніх Homo. Вік знахідок визначили за допомогою датування шарів вулканічного попелу з кристалами польового шпату, між якими були знайдені рештки. Палеоландшафт Леді-Герару тоді являв собою територію з річками, озерами та рослинністю, кардинально відмінну від сучасних посушливих просторів.

Науковці планують подальші дослідження зубної емалі, щоб з’ясувати особливості дієти та взаємодію між Homo та австралопітеками. Зокрема, їх цікавить, чи конкурували ці види за їжу, чи займали різні екологічні ніші в Африці понад два мільйони років тому.