Астрономи здійснили революційне відкриття, що змінює розуміння еволюції малих галактик у Всесвіті

Астрономи виявили сотні нових карликових галактик, багато з яких є супутниками більших систем, у межах дослідження Iden­ti­fy­ing Dwarfs of MC Ana­log Galax­iEs (ID-MAGE). Це відкриття майже утричі збільшило кількість відомих супутників ізольованих карликових галактик і створило нову базу для перевірки теорій формування галактик та поведінки темної матерії. Карликові системи особливо чутливі до зовнішніх впливів через слабке власне гравітаційне поле, що робить їх унікальними лабораторіями для вивчення космології.

Опитування ID-MAGE охопило 36 маломасивних карликових галактик на відстанях 13–33 мільйони світлових років, розширивши межі попередніх досліджень, які зосереджувались на об’єктах не далі 15 мільйонів світлових років. Усього було визначено 355 кандидатів у супутники, з яких 264 — нові відкриття. Серед 134 об’єктів із високою ймовірністю підтвердження, 36 належать до систем із масою, подібною до Великої Магелланової Хмари (LMC), і 98 — до маси Малої Магелланової Хмари (SMC). Кількість супутників на одну галактику-хазяїна коливається від 0 до 15.

Методика виявлення ґрунтувалася на модифікованому алгоритмі пошуку карликових галактик: зображення очищали від відомих об’єктів, підсилювали слабкі сигнали просторовим бінінгом і виділяли кандидати, що статистично вирізнялися на фоні шуму. Після цього проводився візуальний відбір та додаткова перевірка через онлайн-платформу.

Дослідники виявили, що навіть деякі з нових карликових галактик мають власні менші супутники. Це відповідає прогнозам моделі ΛCDM, згідно з якою навіть помірно масивні карликові системи можуть мати власних «супутників супутників». Як і у великих галактик, кількість таких об’єктів зростає із масою хазяїна: системи, подібні до SMC, мають менше супутників, ніж ті, що схожі на LMC.

Наразі тривають глибші спостереження та спектроскопічні дослідження, щоб підтвердити природу 355 кандидатів і дослідити їхні властивості. Для цього залучаються найбільші світові обсерваторії, включно з Green Bank Tele­scope, Gem­i­ni Obser­va­to­ry та Large Binoc­u­lar Tele­scope. Результати буде оприлюднено в наступних наукових публікаціях у The Astro­phys­i­cal Jour­nal.