Вчені попередили про руйнівне виверження вулкана Єллоустоун, що спричинить кліматичний колапс на Землі

Нове дослідження Геологічної служби США (USGS), опубліковане в журналі Nature, надало оновлені дані про підповерхневу структуру супервулкана Єллоустоун і динаміку його магми. Використовуючи електромагнітне зондування для вимірювання електропровідності гірських порід, науковці виявили, що під кальдерою розташовані окремі зони частково розплавленої магми з вмістом розплаву від 2% до 30%. Найбільше магми сконцентровано у північно-східній частині кальдери, де міститься приблизно 400–500 км³ ріолітової магми — більше, ніж під час виверження Mesa Falls 1,3 млн років тому.

Геофізики зазначають, що нагрівання від базальтових вторгнень з мантії поступово збільшує об’єм цих зон. Хоча наразі немає єдиного з’єднаного резервуара, з часом підвищення температури може створити зв’язок між окремими кишенями магми, що підвищить ризик масштабного виверження. Єллоустоун за останні 2,1 млн років пережив три великі виверження, але їхня періодичність не є передбачуваною. За оцінками кліматолога Маркуса Штоффеля, ймовірність виверження індексу VEI 7 чи вище десь у світі до 2100 року становить близько 16%.

Моделювання показує, що велике виверження Єллоустоуна може початися з локальних вибухових фаз, за якими піде швидке наростання інтенсивності, коли зони магми з’єднаються. Газонасичена ріолітова магма здатна утворити стовпи попелу, що підніматимуться у стратосферу, та викликати пірокластичні потоки зі швидкістю понад 300 км/год, які знищать усе в радіусі 100 км. Попіл завтовшки 3 см може випасти у Чикаго, Сан-Франциско й Вінніпезі, а на східному узбережжі США — у міліметровому шарі.

Найсерйозніші глобальні наслідки будуть пов’язані з потраплянням у стратосферу діоксиду сірки, що утворює сульфатні аерозолі та відбиває сонячне випромінювання. Це може призвести до зниження середньої глобальної температури на 4°C протягом 15–20 років, із регіональними аномаліями до 10°C. Таке похолодання вплине на мусонні системи, льодовий покрив і гідрологічні цикли, а також викличе масштабний колапс сільського господарства. Додаткову небезпеку становитимуть важкі метали з вулканічного попелу, що забруднюватимуть ґрунт і воду.

Попри активний моніторинг, передбачити точний час супервиверження неможливо. Експерти наголошують, що навіть за низької ймовірності події її потенційні наслідки будуть глобально дестабілізаційними. Для мінімізації ризиків необхідні міжнародна координація, відкритий обмін даними, інвестиції у стійку інфраструктуру та адаптивне сільське господарство, адже вартість бездіяльності може виявитися незворотно високою.