Науковці пояснили, як космічні катастрофи змінюють еволюцію зірок

Fстрономи за допомогою космічного телескопа Hub­ble виявили, що, на перший погляд, звичайний білий карлик WD 0525+526 насправді утворився внаслідок злиття двох зірок. Дослідження очолили Снехалата Саху та Борис Генсіке з Університету Ворика у Великій Британії. Науковці зазначають, що це відкриття свідчить: серед «нормальних» білих карликів у Всесвіті може ховатися чимало об’єктів із драматичним минулим.

Білі карлики — це щільні залишки зірок на кшталт Сонця, які вичерпали запас палива і стиснулися до розмірів Землі. Зазвичай вони формуються у передбачуваний спосіб — після спокійної еволюції однієї зірки. Проте WD 0525+526, розташований приблизно за 128 світлових років від Землі, виявився результатом колізії та злиття двох світил.

Видимі спостереження не вказували на його особливості, але ультрафіолетові дані Hub­ble показали аномально високий вміст вуглецю в атмосфері зірки. Це свідчить, що під час злиття були зірвані зовнішні шари з водню та гелію, відкривши доступ до карбонового ядра. Такі «відбитки» можна помітити лише у специфічних діапазонах випромінювання, де Hub­ble має найбільші можливості.

WD 0525+526 виділяється навіть серед небагатьох відомих білих карликів-решток злиття. Його поверхнева температура сягає 21 000 Кельвінів (приблизно 37 000 °F), а маса становить 1,2 маси Сонця. Це робить його гарячішим і масивнішим за більшість аналогів у своїй категорії.

Науковці припускають, що багато інших білих карликів, які виглядають «звичайними» у видимому світлі, можуть мати подібне минуле. «Ми хочемо дослідити, наскільки поширені вуглецеві білі карлики серед загальної популяції та скільки злиттів приховано серед на перший погляд нормальних зірок», — зазначив співавтор роботи Антуан Бедрад. Результати опубліковані 6 серпня у журналі Nature Astron­o­my.