Космічний телескоп Джеймса Вебба зафіксував унікальні планети без зірок, що утворюють мініатюрні копії Сонячної системи

Астрономи за допомогою телескопа Джеймса Вебба (JWST) виявили, що так звані вільноплавні об’єкти планетної маси (FFPMO) здатні утворювати власні системи супутників — своєрідні мініатюрні копії планетних систем. Ці об’єкти, маса яких сягає від п’яти до десяти Юпітерів, не мають зірки-господаря та дрейфують у просторі самостійно. Нові спостереження показали, що вони оточені дисками, у складі яких міститься значна кількість кристалічних силікатів — подібних до тих, які виявляють навколо молодих зірок перед формуванням планет.

«Ці дослідження демонструють, що об’єкти з масами, співмірними з гігантськими планетами, мають потенціал створювати власні мініатюрні планетні системи», — пояснює астроном Александер Шольц з Університету Сент-Ендрюс у Великій Британії. Він додає, що такі системи могли б нагадувати Сонячну, але зменшену у сто й більше разів за масою та розмірами.

Деякі такі об’єкти вже знайшли в молекулярній хмарі Персея та в Туманності Оріона — регіонах активного народження зірок. Тут гравітаційні взаємодії між новоутвореними світилами можуть порушувати процеси формування планет, у результаті чого виникають самотні планетоподібні тіла. Водночас можливо, що FFPMO формуються так само, як і зірки, шляхом прямого колапсу хмар газу та пилу.

Команда під керівництвом астрофізикині Белінди Даміан з Університету Сент-Ендрюс дослідила за допомогою JWST вісім таких об’єктів у Туманності Оріона. У їхніх дисках виявили вуглеводневі та силікатні зерна з ознаками росту пилу й кристалізації. Це схоже на процеси, які відбуваються в протопланетних дисках довкола молодих зірок, коли з часом з них можуть утворитися планети.

Результати свідчать, що з часом ці загадкові світи можуть отримати власні супутники чи навіть кільця — подібні до систем Юпітера або Сатурна. «Ці відкриття показують, що будівельні блоки для формування планет існують навіть навколо об’єктів, які лише трохи більші за Юпітер і самотньо дрейфують у космосі», — зазначає Даміан.

Дослідження опубліковане в журналі Astron­o­my & Astro­physics.