Вчені використали 50-річний зразок з Місяця, щоб відтворити давню космічну катастрофу

Вчені з Британського Музею природознавства вперше розгерметизували зразок місячної породи, привезений місією Apol­lo 17. Мета дослідження — зрозуміти походження так званого «Світлого покриву» (Light Man­tle) — яскравої смуги на поверхні Місяця, яка, як вважають науковці, утворилася внаслідок давнього зсуву.

Місія Apol­lo 17 у 1972 році стала фінальною в програмі «Аполлон» і встановила низку рекордів. Вона також уперше доставила на Місяць ученого — геолога Гаррісона Шмітта. Одним із головних завдань було дослідити відкладення довжиною близько п’яти кілометрів біля підніжжя гори South Mas­sif. Для цього астронавти відібрали бурові зразки зсувних відкладів, які зберігалися запечатаними протягом півстоліття для подальших досліджень.

Сучасні технології дозволили зробити детальний аналіз цього керна за допомогою мікро-КТ-сканування. Дослідження було зосереджене на уламках гірських порід (кластах), які відкололися від гори під час зсуву. З’ясувалося, що дрібні частки на поверхні уламків походять від самих цих уламків, а не від навколишнього матеріалу. Це свідчить про те, що уламки руйнувалися під час руху і сприяли тому, щоб зсув поводився більше як рідина.

Причина самого зсуву досі невідома. Серед можливих версій — удар уламків від гігантського астероїда, що створив кратер Тихо. Потужний викид матеріалу під час цієї події міг досягти гори South Mas­sif і спричинити обвал, який утворив Світлий покрив. Нині вчені досліджують цю гіпотезу як частину вивчення геологічної історії Місяця.

Робота з архівними зразками Apol­lo дає змогу перевіряти комп’ютерні моделі місячних зсувів та вдосконалювати знання про еволюцію супутника Землі. Це також має практичне значення для підготовки майбутніх місій програми Artemis, зокрема для розробки нових приладів і наукових стратегій дослідження Місяця. Результати були опубліковані в журналі Jour­nal of Geo­phys­i­cal Research: Plan­ets.