Астрономи знайшли молекули для підтримки життя за 3400 світлових років від Землі

Астрономи, використовуючи телескоп James Webb, зробили відкриття в Туманності Метелик (NGC 6302), яке допомагає зрозуміти, як формуються кам’янисті планети на кшталт Землі. Об’єкт, розташований за 3400 світлових років у сузір’ї Скорпіона, виявив у своїй серцевині унікальне поєднання космічного пилу й молекул, що можуть бути пов’язані з хімією життя.

Спостереження показали, що навколо надзвичайно гарячої зорі (температура близько 220 000 Кельвінів) формується щільний тор із пилу. У ньому виявлені кристалічні силікати — зокрема кварц — поряд із неправильної форми пиловими зернами. Деякі частинки сягають мікрометрових розмірів, що вказує на довгі періоди їхнього росту. За словами керівниці дослідження, докторки Мікако Мацуура з Кардіфського університету, в одному об’єкті співіснують «дорогоцінні кристали, утворені в стабільних зонах, і хаотичний пил, сформований у бурхливих космічних процесах».

Важливою знахідкою стали поліциклічні ароматичні вуглеводні (PAHs) — молекули з «медоподібною» структурою, які на Землі трапляються у димі від вогнищ, вихлопах авто чи підгорілому хлібі. Дослідники вважають, що вони виникли тоді, коли зоряні вітри врізалися у навколишній газ. Це може бути перший доказ формування PAHs всередині кисневої планетарної туманності — відкриття, що дає підказку про шляхи виникнення хімії, придатної для життя.

Окрім того, за допомогою Webb вдалося простежити розподіл атомів заліза й нікелю в потужних струменях, які вириваються із зорі. Аналіз спектральних ліній (близько 200 виявлених) показав чітку структуру: найбільш енергійні атоми концентруються ближче до центра, менш енергійні — далі. Це дало змогу нарешті зафіксувати центральну зорю, приховану за хмарами пилу, яку раніше не могли побачити оптичні телескопи.

Туманність Метелик давно є об’єктом досліджень, але дані Webb у поєднанні з радіообсерваторією ALMA (Чилі) дали найдетальнішу картину. Відкриття показують, як космічний пил зароджується, змінює свою структуру й стає основою для утворення кам’янистих планет. Результати опубліковані у Month­ly Notices of the Roy­al Astro­nom­i­cal Soci­ety.