Вчені довели, що надра Марса зберігають геологічні свідчення масштабних космічних катастроф

Міжнародна команда науковців оприлюднила нові дані про внутрішню будову Марса, отримані завдяки місії NASA InSight, яка протягом чотирьох років реєструвала понад тисячу марсотрусів. Виявилося, що мантія Червоної планети зовсім не однорідна, як очікувалося, а «грудкувата» — у ній збереглися великі фрагменти давніх ударів.

Сильніші з марсотрусів були спричинені падінням метеоритів, кратери від яких підтверджували орбітальні апарати. Сейсмічні хвилі від цих зіткнень проникали глибоко в надра Марса, дозволивши побачити, що його мантія складається з хаотичної суміші уламків — імовірно, первинної кори та матеріалу небесних тіл, які стикалися з планетою мільярди років тому.

Подібне явище сталося і на Землі після зіткнення з об’єктом розміром із Марс — Тейєю, внаслідок чого утворився Місяць. Проте через більшу рухливість і наявність води земна мантія добре перемішана, тож «сліди» тієї катастрофи розчинені в її структурі. На Марсі ж процеси перемішування припинилися значно раніше, і планета зберегла сліди своєї «першої редакції» історії.

Дослідники пояснюють, що такі фрагменти можуть сягати кількох кілометрів у діаметрі. Вони є своєрідною геологічною капсулою часу, яка дає змогу побачити умови ранньої Сонячної системи. Науковці наголошують: якби місія InSight завершилася у планові строки, найпотужніші удари залишилися б невиявленими, адже сталися лише під час продовженої фази роботи апарата.

Отримані результати допомагають зрозуміти не тільки історію Марса, а й природу інших «стагнуючих» планет, подібних до Меркурія. Вони дають ключ до реконструкції подій, що відбувалися під час формування планет, і показують, як ранні катастрофічні зіткнення визначили їхню подальшу еволюцію.