Вчені виявили сліди золота з ядра Землі вартістю майже три квадрильйони євро

Геохіміки з Університету Геттінгена виявили сліди дорогоцінних металів, зокрема золота та рутенію, що просочуються з ядра Землі на поверхню через вулканічні гарячі точки на кшталт Гаваїв. Дослідження, опубліковане в журналі Nature, вперше надало прямі ізотопні докази того, що матеріали з ядра можуть потрапляти до мантії й далі виходити назовні.

Вчені проаналізували зразки океанічних базальтів із вулканів Кілауеа та Ло’іхі, застосувавши високоточну мас-спектрометрію. Виявлені ізотопні аномалії рутенію (^100Ru) свідчать про домішки матеріалу з ядра. За словами керівника дослідження Нільса Меслінга, навіть 0,3% домішки достатньо, щоб пояснити такі відхилення. Це означає, що ядро не є повністю ізольованим, а бере участь у своєрідному геохімічному «зворотному зв’язку».

Хоча кількість цих металів у вивержених породах мізерна, сама знахідка має величезне наукове значення. Адже ядро, за оцінками, може містити до 30 мільярдів тонн золота, вартістю близько €2,77 квадрильйона за сучасними цінами. Водночас автори підкреслюють: йдеться про мікроскопічні сліди, а не про поклади, придатні для видобутку.

Замість гіпотетичного «буріння в ядро» науковці пропонують використовувати вулкани як природні лабораторії. Лава з гарячих точок, таких як Гаваї, Реюньйон чи Галапагос, може містити «геохімічні знімки» глибинних процесів, які формували планету протягом мільярдів років.

Отримані результати змінюють уявлення про внутрішню будову Землі й відкривають нові перспективи для вивчення геодинаміки не лише нашої планети, а й інших — наприклад, Марса та Венери, де подібні процеси також можуть залишати свої хімічні сліди.