Вчені знайшли сліди давньої природної катастрофи, яка могла знищити людство 20 тисяч років тому

Вчені повідомили про відкриття, яке може змінити уявлення про ранню історію людства. У давньому місті Телль-Фара на території сучасного Іраку під шарами культурних відкладень віком понад 5 тисяч років виявили сліди масштабної повені, яка, ймовірно, сталася близько 20 тисяч років тому. Дослідники припускають, що ця катастрофа могла знищити цілу цивілізацію, залишивши по собі лише уламки культури та численні перекази про «всесвітній потоп».

Перші знахідки такого типу були зафіксовані ще в 1930‑х роках, коли під час розкопок археологи натрапили на товстий шар жовтої глини та піску — так званий «шар затоплення». Подібні відкладення виявляли і в інших місцях: в Урі та Кіші у Месопотамії, у Хараппі в долині Інду та у давніх поселеннях Єгипту. Це наштовхнуло на думку, що масштабні затоплення могли мати глобальний характер.

Незалежний дослідник Метт Лакруа стверджує, що геологічні записи вказують на катастрофу саме 20 тисяч років тому. Він посилається на дані з крижаних кернів, деревних кілець, вулканічних відкладень і магнітних збурень, а також порівнює їх із давніми міфами та астрономічними спостереженнями. На його думку, легенди від Месопотамії до Єгипту й Перу зберігають пам’ять про реальну подію.

Артефакти, знайдені під шаром затоплення, включають протоклинописні таблички, поліхромні посудини та печатки. Вони свідчать про високий рівень розвитку суспільства. При цьому культурні залишки, виявлені вище, суттєво відрізняються, що може свідчити про знищення попередньої цивілізації та різкий культурний розрив.

Втім, більшість учених ставляться до гіпотези глобальної повені критично, наголошуючи, що у пізньому палеоліті людські спільноти складалися переважно з невеликих груп мисливців і збирачів. Попри це прихильники версії катастрофи вважають: нові знахідки можуть відсунути початок історії цивілізацій щонайменше на 8 тисяч років раніше від загальноприйнятих дат.