Науковці визначили природу аномальної хмари на Марсі завдовжки 1800 кілометрів

Щороку на Марсі в районі згаслого вулкана Арсія формується гігантська хмара завдовжки близько 1800 км. Вона з’являється кожної марсіанської зими, виникає і зникає щодня протягом приблизно трьох місяців, після чого зникає до наступного року. Це атмосферне явище довго залишалося загадкою для науковців.

Марсіанська атмосфера значно відрізняється від земної: у ній набагато більше пилових частинок, які можуть слугувати основою для конденсації водяної пари. Довгий час вважалося, що саме пил пояснює появу незвичних хмарних структур, але моделі, які враховували цей фактор, не могли відтворити хмару над Арсією у її справжньому вигляді.

Команда дослідників під керівництвом Хорхе Ернандеса-Берналя з Університету Сорбонни зуміла відтворити це явище в комп’ютерному моделюванні. Ключем стало припущення про високий вміст водяної пари в атмосфері Марса. Це дозволило реалізувати процес, відомий як гомогенна нуклеація — формування крапель без участі пилу. Раніше вважалося, що на Марсі такий механізм неможливий через перенасиченість атмосфери пилом.

При нових умовах моделі показали хмару з характерним довгим «хвостом», який витягувався від вулкана і розширювався на сотні кілометрів. Це добре збігається з реальними спостереженнями. Ернандес-Берналь під час Європейського наукового конгресу в Гельсінкі наголосив, що останнє десятиліття досліджень показало: атмосфера Марса справді може бути перенасиченою водяною парою, що робить можливим гомогенне утворення хмар.

Таким чином, загадкова «хмара Арсії» стала зрозумілішою для науки: її поява пов’язана не лише з пилом, а й із нетипово високим рівнем водяної пари в атмосфері Марса. Це відкриття допомагає краще зрозуміти кліматичні процеси Червоної планети й пояснює, чому там виникають унікальні атмосферні структури, відсутні на Землі.