Телескоп Джеймса Вебба виявив космічну аномалію у швидкості розширення Всесвіту

Нове дослідження в Astro­phys­i­cal Jour­nal Let­ters підтвердило розбіжність між спостережуваною швидкістю розширення Всесвіту та передбаченнями космологічних моделей. Дані телескопа Джеймса Вебба збіглися з результатами Габбла, виключивши можливість помилки вимірювань і вказуючи на проблеми в самій теорії.

“Габблівська напруга” полягає в різниці між двома методами визначення сталої Габбла. Аналіз космічного мікрохвильового фону дає значення близько 67 км/с/Мпк, тоді як спостереження цефеїд і наднових типу Ia показують приблизно 73 км/с/Мпк. Це суттєве відхилення не зникає з часом.

Команда Нобелівського лауреата Адама Рісса використала JWST для спостереження понад 1000 цефеїд у п’яти галактиках, включаючи спіральну галактику Messier 106 за 23 мільйони світлових років від Землі. Інфрачервоне “бачення” телескопа дозволило відокремити зорі від пилу та фонових джерел. Результат показав швидкість розширення 72,6 км/с/Мпк, майже ідентичну вимірюванням Габбла.

Рісс зазначив можливість з високою впевненістю виключити похибку вимірювань як причину розбіжності. Проблема криється в самій теорії. Серед можливих пояснень науковці називають “ранню темну енергію”, нові типи частинок, незвичні властивості темної матерії або первинні магнітні поля в молодому Всесвіті.

Сіян Лі з Університету Джонса Гопкінса порівняла дані JWST з першим поглядом на Всесвіт у високій чіткості. Для розв’язання загадки необхідно переглянути фундаментальні уявлення про ранні етапи еволюції космосу.

Це дослідження підкреслює обмеженість сучасної космологічної моделі Lamb­da-CDM і вказує на необхідність нових теоретичних підходів для пояснення спостережуваних явищ у розширенні Всесвіту.