Вчені з’ясували, що комета 3I/ATLAS демонструє аномальну активність важких металів

Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS, що нині проходить крізь Сонячну систему, вразив астрономів незвичною поведінкою. Нові спостереження за допомогою Дуже великого телескопа в Чилі показали, що він викидає значні обсяги нікелю у своїй газовій комі, а також невеликі сліди заліза. Такий дисбаланс металів ще не фіксувався ні в кометах Сонячної системи, ні навіть у 2I/Borisov.

Дослідники відзначають, що нікель з’являвся постійно протягом активності 3I/ATLAS, тоді як залізо спостерігалося лише при наближенні до Сонця. При цьому відстані, на яких це відбувалося — понад 361 мільйон миль, — є занадто великими для того, щоб важкі метали могли випаровуватися у звичайних умовах. «Це надзвичайно загадково», — зазначають автори роботи, наголошуючи, що така хімія суперечить чинним моделям формування комет.

Вчені пропонують кілька можливих пояснень: випаровування рідкісних металевих сполук, наявність гарячих ділянок на поверхні, незвичний початковий склад ядра або вплив високих концентрацій вуглецевих оксидів. Водночас жодна з версій поки не дає повної відповіді, чому саме 3I/ATLAS демонструє подібні властивості.

Цей об’єкт став лише третім міжзоряним мандрівником, зареєстрованим у Сонячній системі після ‘Oumua­mua у 2017 році та 2I/Borisov у 2019-му. За даними NASA, 3I/ATLAS утворився в іншій зоряній системі, був викинутий у міжзоряний простір і мільйони або навіть мільярди років дрейфував, поки не з’явився поблизу нашої системи з боку сузір’я Стрільця.

Команда за допомогою спектрографа UVES зафіксувала слабкі емісійні лінії нікелю та заліза й оцінила їх співвідношення, а також виміряла активність молекул OH, CN і C₂. Ці дані показують, що 3I/ATLAS має рідкісний хімічний підпис, який змушує переглянути уявлення про утворення та еволюцію комет, зокрема в умовах холодного міжзоряного простору.