Астрономи довели, що зірки можуть витримати зіткнення з чорними дірами

Нові дослідження показали, що зірки, які проходять занадто близько до надмасивних чорних дір, не завжди приречені на загибель. Частина з них може втратити значну частину своєї маси, але вижити — і прожити довше та дивніші життя, ніж звичайні зорі.

Команда астрономів змоделювала взаємодії зірок із центральною чорною дірою Чумацького Шляху — Стрільцем A*. За словами авторки роботи Реви Кларк Буш із Єльського університету, одна із змодельованих зір втратила понад 60% зовнішньої оболонки, однак зберегла ядро й змогла «втекти» з гравітаційної пастки. Такі об’єкти після близької зустрічі роздуваються, викидають плазмові шлейфи та світять у 10 разів яскравіше протягом тисяч років, перш ніж знову набувають вигляду звичайних зір.

Цей процес, відомий як часткове приливне руйнування, залишає хімічні «шрами». Уцілілі зорі збагачені гелієм і азотом на поверхні, що можна виявити лише за допомогою спектроскопії. Це дозволяє астрономам ідентифікувати їх серед інших зір, які зовні нічим не відрізняються.

Дослідження також може допомогти пояснити природу таємничих об’єктів класу G, помічених поблизу центра Галактики. Вони виглядають як туманні хмари на інфрачервоних знімках, але рухаються, наче зорі. Вчені припускають, що це можуть бути саме «покалічені» зорі, які пережили зустріч із чорною дірою та оповиті матеріалом, скинутим під час руйнування.

За словами науковців, пошук таких об’єктів ускладнює щільний пил у центрі Чумацького Шляху, тому найбільш перспективними є інфрачервоні інструменти на кшталт інтерферометра GRAVITY. Їхнє виявлення дозволить не лише зрозуміти, як чорні діри «харчуються», а й відтворити історію росту надмасивних об’єктів у серцях галактик.