Вчені запропонували революційну концепцію, що розглядає Всесвіт як квантову пам’ять

Нова теоретична концепція астрофізиків пропонує розглядати Всесвіт як величезну квантову пам’ять, де сам простір-час зберігає «відбитки» кожної події. Цю ідею, що отримала назву Quan­tum Mem­o­ry Matrix (QMM), у 2025 році представили науковці з Китаю, Великої Британії та їхні колеги (arXiv:2506.13816).

Згідно з QMM, простір-час не є неперервним, а складається з дискретних «клітин», які можуть фіксувати квантову інформацію від частинок, полів та взаємодій. Такий підхід дає можливість пояснити парадокс інформації чорних дір: навіть якщо матерія падає всередину чорної діри, її інформація не зникає, а записується у навколишні клітини простору-часу.

Теорія вводить принцип «геометрія — інформація», згідно з яким кривина простору-часу залежить не лише від маси й енергії (як вважав Ейнштейн), але й від розподілу квантової інформації та заплутаності. Моделювання показало, що скупчення таких «відбитків» поводяться як темна матерія, а перенасичення клітин простору-часу може породжувати ефект темної енергії. Це дозволяє розглядати обидва явища як дві сторони одного інформаційного механізму.

Джерело: ESA/Webb, NASA & CSA, Г. Остлін, П. Г. Перес-Гонсалес, Дж. Меліндер, JADES Col­lab­o­ra­tion, М. Замані (ESA/Webb)

QMM також передбачає, що Всесвіт є циклічним. Коли інформаційна «пам’ять» простору-часу заповнюється, стискання Всесвіту зупиняється й переходить у нову фазу розширення — так званий «відскок». Порівняння з астрономічними даними показало, що наш Всесвіт уже пережив 3–4 такі цикли і має менше ніж десять попереду. Це означає, що справжній «інформаційний вік» космосу може становити близько 62 мільярдів років, тоді як нинішній цикл розширення триває 13,8 мільярда років.

Цікаво, що принципи QMM уже випробувані на квантових комп’ютерах. Використовуючи кубіти як аналоги клітин простору-часу, дослідники змогли з точністю понад 90% відновлювати квантові стани й навіть зменшили кількість логічних помилок при поєднанні з існуючими кодами корекції. Це вказує, що закони, які можуть пояснити природу Всесвіту, здатні також покращити майбутні технології квантових обчислень.

Таким чином, модель QMM відкриває можливість розглядати Всесвіт не лише як геометрію та енергію, а й як пам’ять, у якій збережена кожна подія космічної історії.