Нові дослідження ставлять під сумнів уявлення про те, що життя найімовірніше існує на планетах біля червоних карликів — зірок, які становлять близько 80% усіх у Всесвіті. Астроном Девід Кіппінг із Колумбійського університету у своїй нещодавній роботі стверджує, що людство може бути радше винятком, ніж правилом, і що пошук позаземного життя варто переорієнтувати з червоних карликів на зорі, подібні до Сонця.
Кіппінг звертає увагу на два факти: по-перше, Сонце належить до рідкісного типу зірок G‑класу, якими є лише кілька відсотків від загальної кількості; по-друге, людство з’явилося надзвичайно рано у «зоряному періоді» Всесвіту, який триватиме ще трильйони років. За його розрахунками, шанси, що наше існування — простий збіг, становлять 1 до 1600, тобто вкрай малі. Це означає, що певні типи зірок, зокрема червоні карлики, ймовірно, не створюють умов для виникнення спостерігачів — тобто розумного життя.
Раніше багато дослідників вважали планети навколо M‑зірок найперспективнішими для пошуків життя, оскільки вони численні й часто мають кам’янисті світи в межах придатної для життя зони. Однак ці зорі є надто нестабільними: вони схильні до потужних спалахів і можуть випромінювати енергію, достатню, щоб позбавити свої планети атмосфери.
Кіппінг застосував баєсівський аналіз, щоб оцінити ймовірність появи життя біля різних типів зір, і дійшов висновку, що зорі масою менше ніж 0,34 маси Сонця — а це приблизно дві третини всіх зір у Всесвіті — навряд чи здатні породити спостерігачів. Це може означати, що червоні карлики, попри їхню чисельність, не є придатними для складних форм життя.
Попри скептицизм щодо M‑зірок, учений не закликає повністю відмовитися від їхнього вивчення. Він радить розширити пошук і зосередити більше уваги на планетах біля сонцеподібних зір, де умови можуть бути ближчими до земних. За словами Кіппінга, місія Habitable Worlds Observatory, запуск якої очікується у середині 2040‑х, відіграє ключову роль у цьому новому етапі астробіологічних досліджень.