Вчені попередили про небезпеку космічної радіації через послаблення магнітного поля Землі

Вчені повідомили, що слабка ділянка у магнітному полі Землі, відома як Південноатлантична аномалія (South Atlantic Anom­aly, SAA), стрімко зростає та зміщується. За даними нового дослідження, з 2014 року її площа збільшилася майже вдвічі порівняно з територією штату Техас, а сама зона зміщується приблизно на 14 миль на рік у напрямку до Африки. Загалом аномалія посилилася на 25%, інформує Dai­ly Mail.

Фахівці пояснюють, що такі зміни пов’язані з рухами розплавленого заліза у зовнішньому ядрі Землі. Ці потоки створюють нерівномірні магнітні структури, які локально послаблюють захисне поле планети. Магнітне поле утворюється завдяки циркуляції розплавлених металів у ядрі, яке працює як гігантський генератор — геодинамо. Саме воно захищає Землю від заряджених частинок Сонця та космічної радіації.

Ослаблення магнітного поля у зоні SAA становить небезпеку для супутників, які пролітають над цією ділянкою. Через підвищене радіаційне навантаження можуть тимчасово виходити з ладу електронні системи, пошкоджувати бортові прилади чи спотворювати дані. Найвразливішими залишаються апарати, що забезпечують GPS-навігацію, метеоспостереження та супутниковий зв’язок.

Керівник дослідження, професор геомагнетизму Технічного університету Данії Кріс Фінлей, зазначив, що магнітне поле в районі Африки змінюється швидше, ніж біля Південної Америки. За його словами, у цьому регіоні відбуваються особливі процеси, які спричиняють інтенсивніше ослаблення поля. Дослідження базується на 11-річних спостереженнях європейських супутників місії Swarm, що вимірюють магнітні сигнали із земного ядра, мантії, кори, океанів, іоносфери та магнітосфери.

Вчені також зафіксували ослаблення магнітного поля над Канадою та переміщення магнітних зон під Беринговою протокою й Індонезією. Хоча аномалія не становить загрози для людей на поверхні, вона підкреслює мінливість магнітного щита планети. За словами Фінлея, Південнатлантична аномалія — це «попередження від ядра Землі» про те, що процеси у надрах можуть впливати навіть на технології у космосі.