Вчені підтвердили, що руйнівний рух льоду на Марсі не має аналогів на Землі

Нове дослідження астрофізиків показало, що характерні канали на поверхні Марса — так звані гуллії — могли утворитися не через воду чи біологічні процеси, а завдяки блокам вуглекислотного льоду. Геологиня Лоннеке Рулофс з Утрехтського університету експериментально довела, що саме лід CO₂ здатен “вирізати” рівчаки у марсіанських дюнах. Результати дослідження опубліковані в журналі Geo­phys­i­cal Research Let­ters.

Під час експериментів Рулофс моделювала умови марсіанської зими з температурою –120 °C, коли на піску утворюється шар льоду. Навесні шматки льоду завдовжки до метра відламуються, і їхня нижня частина моментально сублімує — перетворюється на газ. Газові викиди під тиском розкидають пісок і занурюють блок глибше у схил, утворюючи довгий канал. Процес триває, поки весь лід не випарується.

Рулофс зафіксувала, як лід рухається вниз під дією газового потоку, залишаючи порожнину внизу дюни. Довкола формуються гребені з піску, а сам канал нагадує вузьке річище. «Це виглядало, ніби я спостерігаю за піщаними червами з фільму “Дюна”», — згадує дослідниця. Такий механізм раніше не спостерігали, і він не може відбуватися на Землі через інші кліматичні умови.

Експерименти проводили у “марсіанській камері” — спеціальній установці в британському Мілтон-Кінзі, де відтворюється тиск і температура Марса. Команда підібрала оптимальний нахил схилу, і блок CO₂ почав рухатися, риючи канал у піску. Це дозволило вперше безпосередньо спостерігати процес, який раніше вважали гіпотетичним.

За словами Рулофс, такі “лідоподібні механізми” пояснюють форму гуллій у кратері Расселла та інших регіонах. Хоча відкриття не доводить існування життя на Марсі, воно демонструє складність і різноманітність геологічних процесів на планеті. «Вивчаючи рельєф Марса, ми не лише розкриваємо історію іншого світу, а й по-новому розуміємо процеси, що формують нашу власну планету», — зазначає дослідниця.