Під льодовим щитом Гренландії вчені знайшли аномальну концентрацію платини. Раніше це вважали доказом падіння метеорита понад 12 800 років тому. Та нове дослідження, опубліковане в PLOS ONE, пропонує інше пояснення. Джерелом платини могла бути потужна вулканічна подія в Ісландії.
Перші знахідки платини датуються початком молодшого дріасу. Це період різкого похолодання після льодовикової епохи. Вміст платини вважали характерним для космічних тіл. Тому науковці припускали удар комети або астероїда. Але новий аналіз показав інше. Хімічний склад у льоду більше схожий на вулканічний газ, а не на метеоритний матеріал.
Дослідники пояснюють: вулканічні гази можуть містити платину. Особливо це стосується підводних або льодовикових вивержень. В Ісландії такі процеси могли активізуватися через танення льодовиків. Це зменшувало тиск на земну кору. Виверження тривали роками. Саме така активність могла спричинити 14-річний пік платини у льодових шарах.
Команда також перевірила гіпотезу щодо вулкана Лаахер-Зеє в Німеччині. Він вивергався близько 12 900 років тому. Але його породи майже не містять платини. Тому він не міг бути джерелом аномалії. Натомість приклади з Ісландії — Катла (VIII століття) і Ельдгяу (X століття) — підтверджують: такі події залишали сліди металів у гренландських крижинах.
Науковці наголошують: важливо розуміти походження кліматичних збурень. Це допоможе прогнозувати майбутні зміни. Аналіз льодових кернів відкриває “вікно” у минулі катастрофи. Він показує, як Земля реагує на масштабні потрясіння — від метеоритів або вулканів.