Вчені створили роботів, які можуть будувати космічні бази на Місяці та Марсі

Німецьке космічне агентство DLR представило концепцію модульних роботів, які можуть одночасно виконувати функції розвідки та будівництва інфраструктури на Місяці чи Марсі. Ідея описана у новому дослідженні, що пропонує архітектуру, де єдиний багатоцільовий ровер транспортує змінні модулі — від наукових приладів до елементів будівельної техніки.

Концепція базується на принципі уніфікованого механічного з’єднання, яке забезпечує передачу енергії, даних і навіть робочих рідин між основним ровером і під’єднаними модулями. Це дозволяє одному транспортному засобу доставляти потрібне обладнання у будь-яку точку місії та оперативно змінювати його функції — від буріння ґрунту до транспортування водяного льоду.

Одним із головних застосувань розробники бачать видобуток води на Місяці. Роботи, побудовані на основі концепції Tran­sRo­Porter (TRP), зможуть спершу проводити розвідку потенційних покладів льоду, а потім — транспортувати технічні модулі для його добування та доставляння до баз або виробництва палива.

DLR також провело понад 1 500 комп’ютерних симуляцій, щоб визначити найефективнішу конфігурацію руху. Розробники тестували різні варіанти гібридної ходової системи, де колеса розташовані на кінцях рухомих “ніг”. Такий підхід поєднує швидкість колісних роверів із прохідністю багатоногих машин. Випробовувалися варіанти із послідовним і паралельним керуванням колесами, різною довжиною “ніг” і типами поверхні.

Результати показали, що найкращий баланс досягається тоді, коли ровер має оптимізовану висоту кліренсу та незалежне керування колесами, а головним чинником енергоспоживання залишається маса корисного навантаження.

DLR розглядає цю систему як частину довгострокової програми автономної побудови позаземних баз. Завдяки модульності такі роботи зможуть не лише досліджувати, а й створювати елементи інфраструктури — енергетичні вузли, транспортні лінії чи наукові станції. Хоча поки запуск за межі Землі не заплановано, дослідники наголошують: технологія вже готова до практичного застосування, коли з’явиться відповідна місія.