Розкриті технічні характеристики турецьких авіаційних ракет Bozdoğan

Туреччина провела успішні випробування своїх новітніх авіаційних ракет Boz­doğan і Gök­doğan, запущених із винищувача F‑16, повідомляє Army Recog­ni­tion. Це перше публічне підтвердження, що обидві ракети повністю інтегровані з турецькими бойовими літаками, і що країна наближається до повної автономії у сфері виробництва високоточної зброї класу «повітря–повітря».

Випробування відбулися на полігоні в центральній Туреччині під керівництвом агентства TÜBİTAK SAGE, яке відповідає за розробку національних систем озброєння. У ході запусків ракети Boz­doğan (короткої дальності) та Gök­doğan (довгої дальності) успішно вразили навчальні цілі, демонструючи точність наведення і стійкість систем управління навіть при маневрах на високих швидкостях.

Boz­doğan призначена для ближнього повітряного бою. Вона оснащена інфрачервоною головкою самонаведення та здатна уражати цілі в межах 25 км. Її система керування дозволяє вражати швидкісні літаки та безпілотники на малих дистанціях, зберігаючи високу маневровість.

Натомість Gök­doğan є ракетою середньої та великої дальності, яка використовує активну радіолокаційну головку наведення, подібну до американської AIM-120 AMRAAM. Вона розрахована на дальність понад 100 км і здатна вражати цілі поза межами прямої видимості. За словами представників TÜBİTAK SAGE, нові ракети можуть замінити імпортні боєприпаси НАТО у складі турецьких ВПС.

Ці системи стали частиною ширшої програми Туреччини зі створення власної лінійки авіаційного озброєння. Ракети Boz­doğan і Gök­doğan розроблялися як ключові компоненти для національного винищувача TF Kaan, а також для модернізованих F‑16 Block 70, що залишаються основою турецької авіації. Очікується, що серійне виробництво почнеться у 2026 році, після завершення заключних військових випробувань.

За оцінками аналітиків, ці випробування підтверджують технічну зрілість турецької оборонної промисловості. Туреччина стала однією з небагатьох країн, здатних самостійно розробляти повний спектр ракет класу «повітря–повітря», що підвищує її стратегічну незалежність і бойову готовність у регіоні.