Вперше в історії астрономи зафіксували зародження двійника Сонячної системи

Астрономи вперше зафіксували початок формування нової планетної системи навколо молодої зорі HOPS-315, яка розташована приблизно за 1 300 світлових років від Землі. Спостереження здійснено за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) та радіоінтерферометра ALMA. Це перший випадок, коли науковцям вдалося безпосередньо побачити момент зародження твердих мінералів — основи кам’янистих планет, подібних до Землі.

Керівниця дослідження, професорка Лейденського університету Мелісса МакКлюр, зазначила, що ці дані дозволили вперше ідентифікувати найранішу фазу формування планет за межами Сонячної системи. Як свідчать результати, опубліковані в журналі Nature, поблизу зорі HOPS-315 починають конденсуватися силікатні кристали та оксид кремнію. Процес відбувається у внутрішній частині протопланетного диска — на відстані близько 2,2 астрономічної одиниці, що приблизно відповідає відстані між Землею та Сонцем.

Телескоп Вебба зафіксував інфрачервоні спектральні сигнатури мінералів, а ALMA визначила точне місце їхнього утворення, ізолювавши сигнал від турбулентних потоків газу та пилу. Завдяки цьому вдалося створити карту областей, де пилові частинки перетворюються на тверді речовини — перший етап у формуванні планетезималей, які згодом можуть стати планетами.

Це відкриття заповнює один із ключових пробілів у планетології — відсутність прямих спостережень ранніх стадій перетворення газу та пилу на тверді тіла. Раніше вчені могли досліджувати лише зріліші системи, де вже сформувалися великі об’єкти. Спостереження HOPS-315 вперше демонструють цей процес у реальному часі, підтверджуючи теоретичні моделі еволюції протопланетних дисків.

За словами дослідників, склад мінералів у системі HOPS-315 нагадує той, що спостерігається в астероїдах Сонячної системи. Це свідчить про те, що умови для формування кам’янистих планет можуть бути типовими для молодих зір у нашій Галактиці. Отримані дані допоможуть точніше оцінити частоту виникнення планет земного типу та зрозуміти хімічні процеси, які впливають на їхню потенційну придатність до життя.