Космічна місія NASA Dart довела, що знищення астероїда має непередбачувані наслідки для планетарного захисту

Останнє дослідження показало, що наслідки місії NASA DART були складнішими, ніж вважалося раніше. Після удару апарата у вересні 2022 року з астероїда Діморфос відірвалося понад сотню великих уламків, які передали об’єкту додатковий імпульс і могли суттєво вплинути на його орбіту.

Аналіз даних італійського зонда LICI­ACube дозволив відстежити 104 валуни, деякі з яких мали розмір понад три метри та рухалися зі швидкістю до 52 метрів за секунду. Більшість уламків концентрувалася у південному секторі, утворюючи дві групи, що свідчить про складні механізми викиду. Дослідники припускають, що сонячні панелі апарата могли зачепити камені перед основним ударом, спричинивши вторинні зіткнення.

Розрахунки показали, що уламки могли нести утричі більший імпульс, ніж сам апарат, і частина цієї енергії була спрямована перпендикулярно до траєкторії DART. Це могло змінити орбітальну площину Діморфоса приблизно на один градус, що має значення для довготривалого руху астероїда.

На відміну від місії Deep Impact 2005 року, яка створила симетричну хмару викидів на кометі Темпель 1, зіткнення DART відбулося з уламковим астероїдом, що складається з каменю та порожнин. Така структура призвела до нерівномірних і складних викидів, які не враховувалися у попередніх моделях.

Хоча місія підтвердила можливість змінювати орбіту астероїда кінетичним ударом, остаточні наслідки ще потребують уточнення. У 2026 році Європейське космічне агентство планує відправити апарат Hera для детального дослідження кратера, форми Діморфоса та перевірки моделей передачі імпульсу. Отримані дані стануть основою для вдосконалення міжнародних протоколів планетарного захисту.