Астрономи заявили, що чорні діри можуть бути порталами між космічними епохами

Дослідники запропонували нове трактування «містків Ейнштейна — Розена», наголошуючи, що це не космічні тунелі для подорожей, а математична конструкція, яка відображає двонапрямну структуру часу на мікрорівні. Такий підхід може стати ключем до узгодження загальної теорії відносності з квантовою механікою та допомогти пояснити парадокс інформації чорних дір.

Автори нагадують, що Ейнштейн і Розен у 1935 році вводили поняття «містка» для опису поведінки частинок у сильній гравітації, а не для створення міжзоряних «коротких шляхів». Популярна інтерпретація як «червоточини» з’явилася пізніше, але в межах загальної теорії відносності такі структури швидко змикаються й не можуть бути стабільними порталами.

У новій роботі місток описують як «дзеркало» простору-часу, що поєднує дві комплементарні складові квантового стану: в одній час рухається вперед, у іншій — назад. Для повного квантового опису, зазначають автори, потрібно враховувати обидва напрями часу, особливо поблизу чорних дір чи в космологічних моделях стискання й розширення Всесвіту.

Ця схема пропонує нове пояснення парадоксу інформації чорних дір: інформація не зникає за горизонтом подій, а продовжує еволюціонувати у дзеркальному часовому напрямку. Таким чином, для її збереження не потрібна нова екзотична фізика — достатньо врахувати двонапрямність часу.

Окремо автори висувають ідею, що Великий вибух міг бути не абсолютним початком, а квантовим «відскоком» між двома дзеркальними фазами еволюції. У цьому сценарії чорні діри можуть виступати містками між епохами, а релікти попереднього стискання, зокрема малі чорні діри, могли б пережити перехід і стати частиною сучасного Всесвіту. Дослідники припускають, що деякі з них можуть пояснити природу темної матерії.