Астрономи заявили, що Місяць у минулому мав сильніше магнітне поле, ніж земне

Дослідники з Оксфордського університету розв’язали багаторічну суперечку щодо сили магнітного поля Місяця у його ранній історії. Нове дослідження, опубліковане в Nature Geo­science, показало: Місяць мав як надзвичайно сильне поле, навіть потужніше за земне, так і переважно слабке — обидві позиції виявилися правильними, але в різні періоди.

Аналіз зразків, привезених місіями Apol­lo, засвідчив, що сильне поле виникало лише на дуже короткі проміжки часу — від кількох десятиліть до кількох тисяч років. Водночас більшу частину своєї історії Місяць мав слабке магнітне поле. Причиною тривалої наукової дискусії стала вибірка: усі місії Apol­lo приземлялися в регіоні Mare, де зосереджені базальти з високим вмістом титану, які зберегли сліди рідкісних періодів сильної магнітної активності.

Команда виявила чітку кореляцію: зразки з високим вмістом титану (>6%) завжди демонстрували сильну намагніченість, тоді як інші — лише слабку. Це свідчить, що плавлення титановмісних порід на межі ядра й мантії могло тимчасово генерувати потужне поле.

Таким чином, більшу частину часу магнітне поле Місяця було слабким, що узгоджується з теорією динамо, але зрідка виникали короткі «спалахи» сильної активності. Моделі підтвердили, що зразки Apol­lo створили хибне уявлення про тривалість цих періодів, адже вони відображають лише виняткові випадки.

Вчені наголошують, що майбутні місії Artemis можуть перевірити цю гіпотезу, досліджуючи інші регіони Місяця. Це дозволить краще зрозуміти історію його магнітного поля та уточнити роль внутрішніх процесів у формуванні ранньої геології супутника.