Науковці знайшли спосіб знищити найвитриваліший живий організм на Землі

Виживання тихоходів у марсіанських умовах може залежати від найпростішого фактора — наявності води. Дослідження, опубліковане в Inter­na­tion­al Jour­nal of Astro­bi­ol­o­gy, показало: мікроскопічні організми, відомі своєю здатністю витримувати вакуум, радіацію та зневоднення, погано переносять контакт із симульованим марсіанським ґрунтом. Водночас промивання цього «реголіту» водою різко підвищує їхню виживаність.

Команда під керівництвом Корієн Бейкерманс із Penn State Uni­ver­si­ty тестувала два типи лабораторних аналогів марсіанського ґрунту, створених на основі даних марсохода NASA Curios­i­ty. Один із них — MGS‑1 — швидко пригнічував активність тихоходів, тоді як інший, OUCM‑1, виявився менш токсичним.

Три верхні зображення показують активних тихоходок у типовому для Землі середовищі – піску на пляжі. Чотири нижніх зображення показують активних тихоходок після деякого часу перебування в імітованому марсіанському ґрунті, зі стрілками, що вказують на деякі мінеральні взаємодії. Джерело: Корієн Бакерманс/Університет штату Пенсільванія

У ході експериментів спостерігали, що навіть у «сплячому» стані тихоходи контактували з мінеральними частинками, які накопичувалися біля ротового апарата. Це свідчить про безпосередній вплив ґрунтових компонентів на організми.

Найбільш несподіваним відкриттям стало те, що промивання MGS‑1 водою змінювало ситуацію: тихоходи залишалися активними кілька днів і демонстрували значно вищу виживаність. Це натякає на наявність у ґрунті речовин, які можна «змити» і які є особливо шкідливими для живих систем.

Автори підкреслюють обмеження досліду: йдеться про симулянти, а не реальний марсіанський ґрунт, і не враховано ключові фактори середовища — тиск, температуру та дефіцит води. Попри це, результати уточнюють важливий аспект планетарного захисту: навіть найстійкіші земні організми можуть мати критичні слабкі місця у взаємодії з іншопланетними матеріалами.