Науковці знайшли новий метод пошуку біологічної активності на Марсі

Міжнародна команда дослідників вивчила соляні рівнини Salar de Pajonales у пустелі Атакама, щоб зрозуміти, як екстремальні земні середовища можуть допомогти у пошуку слідів життя на Марсі. У статті в журналі Fron­tiers in Astron­o­my and Space Sci­ences вони описали, як гіпсові кристали цього регіону здатні зберігати біологічні сигнатури, що робить їх перспективною мішенню для майбутніх астробіологічних місій.

Salar de Pajonales розташований на висоті понад 3,5 тисячі метрів і є одним із найбільш посушливих місць на Землі. Тут дослідники взяли зразки гіпсових кірок і строматолітів — мінеральних структур, утворених мікробними матами. Аналіз показав, що навіть у таких умовах гіпс може захищати сліди життя, зберігаючи як сучасні, так і давні мікробні сигнатури.

Гіпс пропускає достатньо світла для фотосинтезу, водночас захищаючи мікроорганізми від висихання та ультрафіолетового випромінювання. Саме тому в його верхніх шарах можуть виживати ціанобактерії. У зразках із Salar de Pajonales виявили ліпіди, пов’язані з мікробним життям — не лише сучасних ціанобактерій, а й давніх бактерій, архей та діатомових водоростей.

Особливо вражає здатність життя адаптуватися до екстремальних умов: регіон майже позбавлений опадів, піддається сильному сонячному випромінюванню та вітрам, а ґрунт бідний на поживні речовини. Тим не менш, мікроскопічний аналіз показав ознаки біосигнатур у глибших шарах строматолітів — від чергування силікатів і оксидів заліза до залишків клітинних структур і діатомових водоростей.

Науковці підкреслюють, що такі результати мають пряме значення для пошуку життя на Марсі. Оскільки гіпс уже виявлений на Червоній планеті спектроскопічними методами, подібні відкладення можуть стати ключовими об’єктами для майбутніх місій. «Гіпс є одночасно записом минулого життя і прихистком для сучасної мікробної активності», — зазначають автори, наголошуючи на його потенціалі як «вікна» у біологічну історію Марса.