Астрономи пояснили, чому на Венері складно здійснити посадку космічних апаратів

Вчені змоделювали вплив вітрів біля поверхні Венери на температуру та перенесення пилу. Дослідження, опубліковане в Jour­nal of Geo­phys­i­cal Research: Plan­ets під керівництвом Максанса Лефевра із Сорбонни, показує, що в гірських районах добові коливання температури майже непомітні, але в окремих зонах можливі пилові явища, які можуть ускладнити роботу посадкових апаратів.

Модель базувалася на даних попередніх місій, зокрема Ven­era, і враховувала різні типи місцевості — низовини, височини, тропіки та полярні широти. Вітри біля поверхні Венери мають швидкість близько 1 м/с, що значно менше, ніж на Землі чи Марсі, але через густу атмосферу навіть такі значення впливають на теплообмін і підйом пилу.

Поверхня Венери, як її бачить «Венера-13». Джерело: «Венера-13»/Дон П. Мітчелл

У тропічних районах вдень виникають висхідні схилові потоки, а вночі — катабатичні вітри, які частково компенсують охолодження. Це призводить до того, що в гірських регіонах добова амплітуда температури не перевищує 1 К, тоді як у низовинах вона сягає близько 4 К. Біля полюсів переважає постійний катабатичний режим, що також зменшує коливання.

Окремо оцінювалися ризики для місії DaVIN­CI, яка має здійснити посадку в районі Alpha Regio. За розрахунками, майже половина поверхні цього плато може мати швидкості вітру, достатні для підйому дрібних частинок пилу. Це означає, що час доби під час посадки може впливати на ймовірність зустрічі з пиловими явищами.

Автори наголошують, що модель можна вдосконалити, врахувавши додаткові параметри поверхні та атмосфери. Водночас регіональний підхід уже дає практичні результати: він допомагає визначити ділянки з більш стабільними умовами та зони з потенційними ризиками, що важливо для планування майбутніх місій на Венеру.