Американські розробники інтегрують балістичні ракети Trident II D5 на атомні підводні човни класу Columbia

ВМС США готують перехід на нові стратегічні підводні човни класу Colum­bia, зберігаючи ключову умову безперервності ядерного стримування: ракети Tri­dent II мають однаково працювати і на субмаринах Ohio, і на майбутніх Colum­bia. Для цього флот уклав контракт із Gen­er­al Dynam­ics Mis­sion Sys­tems на підтримку та модернізацію системи управління пуском Tri­dent II — цифрового «мозку», який зводить воєдино навігацію, цілевказання та роботу пускових шахт.

Модернізована Fire Con­trol Sys­tem є інтерфейсом між бортовими комп’ютерами, навігаційними системами і пусковими установками. На човнах класу Ohio ця архітектура керує підготовкою та пуском до 24 балістичних ракет, відповідає за обчислення балістики, синхронізацію параметрів запуску з положенням і рухом субмарини та перевірки перед стартом під водою.

Технічно Tri­dent II D5 — це триступенева твердопаливна балістична ракета підводного базування з дальністю понад 7 000 км (залежно від конфігурації бойового навантаження). Вона може нести кілька ядерних боєзарядів за схемою MIRV — з незалежним наведенням бойових блоків на різні цілі. Система наведення поєднує інерціальну навігацію з астрокорекцією під час активної ділянки польоту; у відкритих оцінках фігурує кругове імовірне відхилення близько 90 м.

Окремий блок робіт пов’язаний із програмою Tri­dent II D5 Life Exten­sion 2 (D5LE2): йдеться про заміну електроніки, оновлення обчислювачів системи наведення та адаптацію інтерфейсів управління пуском до новіших цифрових архітектур, які мають отримати човни Colum­bia. Логіка програми — забезпечити безшовний перехід між поколіннями носіїв і продовжити ресурс ракет до середини XXI століття без зміни базового озброєння.

Основний обсяг робіт виконуватимуть у Піттсфілді (штат Массачусетс) — приблизно 87% активностей. Також залучені майданчики у Бенгорі (Вашингтон) і Кінгс-Беї (Джорджія), де базуються американські ракетоносці, а ще об’єкти в Гротоні (Коннектикут), на мисі Канаверал (Флорида), у Квонсет-Пойнт (Род-Айленд) та Лохнхеді у Великій Британії. Для США це критичний елемент стійкості «морської» складової ядерної тріади: саме атомні ракетоносці вважають найживучішими носіями, а сумісність Tri­dent II з Ohio і Colum­bia потрібна, щоб стримування не мало жодної паузи під час заміни флоту.