Науковці виявили приховану математичну закономірність у розміщенні космічних тіл

Фізики висунули нову гіпотезу: у математичних моделях процесів біля чорних дір можуть проявлятися прості числа, а в розширених сценаріях — навіть Gauss­ian primes, тобто “комплексні” прості числа. Ідея не означає буквального існування чисел усередині чорної діри, а стосується математичних структур, які можуть допомогти пояснити квантову гравітацію.

Прості числа вважають фундаментальними елементами математики. Їхній розподіл пов’язаний із гіпотезою Рімана, яку досі не доведено. Ще у 1980‑х французький фізик Бернар Жюліа запропонував концепцію “прімонів” — гіпотетичних частинок, енергія яких визначається логарифмами простих чисел. Згодом дослідники помітили, що хаос, який виникає через нулі дзета-функції, нагадує хаотичні процеси поблизу сингулярності чорної діри.

У препринті 2025 року фізики з Кембриджа показали, що в хаотичній області біля сингулярності виникає конформна симетрія, яка формує квантову систему зі спектром, організованим простими числами. Пізніше вони поширили аналіз на п’ятимірний Всесвіт і дійшли висновку, що там уже потрібні Gauss­ian primes.

Автори визнають, що поки не ясно, чи має ця “випадковість простих чисел” глибший фізичний сенс. Але вони підкреслюють: зв’язок зберігається навіть у багатовимірних моделях гравітації, які розглядають як кандидати на квантову теорію гравітації. Наприкінці 2025 року інший дослідник, Ерік Перлмуттер, також запропонував новий підхід із використанням дзета-нулів.

Таким чином, прості числа несподівано стали частиною дискусії про фізику чорних дір і квантову гравітацію, відкриваючи новий місток між теорією чисел і фундаментальною фізикою.