Науковці довели, що життя може існувати на супутниках планет-блукачів

Нове дослідження астрофізиків показало, що життя може теоретично існувати навіть на супутниках планет, які дрейфують у міжзоряному просторі без власної зорі. Автори роботи стверджують, що такі місяці здатні зберігати рідкі океани до 4,3 млрд років — часу, достатнього для появи навіть складних форм життя.

Йдеться про супутники так званих вільноплаваючих планет, які були викинуті зі своїх систем через гравітаційні взаємодії. Попередні дослідження показували, що газові гіганти після такого викиду можуть утримувати частину своїх місяців. Нова робота зосередилася на тому, чи можуть ці супутники залишатися придатними для життя без сонячного світла.

Ключовим джерелом тепла дослідники називають припливний розігрів. Витягнуті орбіти супутників створюють постійний гравітаційний тиск з боку планети, що деформує їхні надра і генерує тепло. Саме так під поверхнею може зберігатися рідка вода навіть у холодному міжзоряному просторі.

Ще однією умовою є атмосфера, багата на водень. На відміну від вуглекислого газу, який у глибокому холоді замерзає, водень залишається стабільним і здатний утримувати тепло під високим тиском. Це дозволяє підтримувати тепліші умови на поверхні або під нею, створюючи середовище для потенційного життя.

Автори також припускають, що такі супутники можуть бути моделлю ранньої Землі: припливні сили здатні створювати цикли зволоження й висихання, важливі для формування складних молекул. У матеріалі підкреслюється, що кількість вільноплаваючих планет у Чумацькому Шляху може бути не меншою, ніж кількість зір, а отже подібні середовища можуть бути значно поширенішими, ніж вважалося раніше.