Індійський науковець висунув гіпотезу, що космічний простір поводиться як рідина

Новий погляд на природу космосу запропонував фізик Мухаммад Гулам Хуваджа Хан з Індійського технологічного інституту в Джодпурі. У своєму дослідженні він висунув ідею, що міжзоряний простір може поводитися не як порожнеча, а як густий, повільно рухомий «флюїд», здатний чинити опір розширенню Всесвіту.

Робота з’явилася на платформі arX­iv і пропонує спосіб пояснити розбіжності між стандартною космологічною моделлю ΛCDM та новими астрономічними спостереженнями. Зокрема, дані інструментів DESI в Аризоні та Dark Ener­gy Sur­vey у Чилі показали, що темна енергія може не бути сталою величиною, як вважалося раніше.

У центрі гіпотези — концепція «просторових фононів», тобто коливань у структурі простору, які виникають через атомну активність. За словами автора, ці хвилі напруги діють як локальні «гальма», що уповільнюють розширення Всесвіту. Простір у такій моделі нагадує в’язку рідину, яка може деформуватися й чинити опір, подібно до того, як повільно тече мед.

Хан не відкидає роль темної енергії як головного рушія космічного розширення, але додає внутрішній механізм, який може пояснити нерівномірності, зафіксовані телескопами.

Попри інтелектуальну привабливість, ідея залишається спекулятивною. Дослідження ще не пройшло рецензування, а експериментальних підтверджень існування «просторових фононів» чи рідкоподібного простору наразі немає. Втім, робота відкриває новий напрямок дискусії про фундаментальні властивості Всесвіту та можливі обмеження нинішніх космологічних моделей.