Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Штучний інтелект значно прискорив пошук конкретних цілей на супутникових знімках
У квітні 2025 року супутник дистанційного зондування Yam‑9 вперше в історії самостійно виявив заданий об’єкт на поверхні Землі — без залучення аналітиків. Це перший задокументований випадок використання візуально-мовної моделі (Vision-Language Model, VLM) безпосередньо на орбіті.
Досі стандартна схема роботи супутників передбачала передачу великих масивів даних на Землю, де їх обробляли алгоритми машинного навчання та фахівці-аналітики. Yam‑9, розроблений компанією Loft Orbital, змінює цю логіку: апарат здатний самостійно досліджувати задані зони інтересу у відповідь на запити, сформульовані звичайною мовою.
Основою бортового програмного забезпечення стала модель Gemma 3 від Google DeepMind — вона створена для роботи на обмеженому обладнанні поза дата-центрами. VLM поєднують контекстне розуміння великих мовних моделей із можливістю аналізу зображень. На практиці модель успішно класифікувала дані на межі природного середовища та людської діяльності, а також ідентифікувала інфраструктуру навколо залізничних вузлів. Для обчислень використовується графічний процесор Nvidia Jetson Orin AGX — один із провідних чипів у космічних обчисленнях.
Loft Orbital будує бізнес за моделлю інфраструктури як послуги: супутники компанії є платформами для сторонніх замовників. Yam‑9 був запущений восени 2025 року як пілотний проєкт у сфері ШІ. Паралельно компанія вивела на орбіту шість нових апаратів для EarthDaily — оператора, що планує аналізувати й продавати зібрані дані. Нині під управлінням Loft на орбіті працюють 12 супутників, а кінцева мета — угруповання з 50–100 апаратів для покриття будь-якої точки Землі в режимі реального часу.
Приклад Yam‑9 вже надихає конкурентів. Planet Labs запускає супутники з процесорами Jetson Orin і найближчим часом планує власну реалізацію VLM. Kepler Communications відмовилася розкривати деталі через угоди про нерозголошення, однак визнала, що після запуску її апаратів у січні зафіксовано «кілька нерозкритих варіантів використання обчислювального середовища».
У короткостроковій перспективі орбітальні VLM суттєво підвищать ефективність космічних місій: первинне сортування даних відбуватиметься ще на орбіті, що радикально зменшить потік інформації, яку аналітики змушені опрацьовувати на Землі. У довгостроковій — це підтвердження реальності масштабної ШІ-інфраструктури в космосі. Уроки з розгортання VLM на орбіті вже формують підходи до ширших обчислювальних систем, зокрема у критично важливих питаннях керування живленням і пам’яттю.
