Хакери зламали камеру в курятнику щоб слідкувати за військовими

Камери відеоспостереження по всьому світу дедалі частіше перетворюються на інструменти військової розвідки. Хакери зламують пристрої, що мали захищати приватні будинки, бізнеси та громадські простори, і використовують їх для стеження за пересуванням військ, визначення цілей та оцінки наслідків ударів. Про це повідомляє The Wall Street Jour­nal, описуючи практику, яку вже застосовують Ізраїль, Іран, Росія та Україна.

За оцінками видання, у світі функціонує близько 1,2 мільярда підключених до інтернету камер. Більшість із них захищені недостатньо — слабкі паролі, застаріле програмне забезпечення, пряме підключення до мережі без додаткових фільтрів. Саме ці вразливості роблять камери привабливою ціллю для кіберопераій.

Один із показових випадків стався на півночі Ізраїлю. Фермер, що розводить курей, виявив: мовні налаштування камери, яка знімала його курятник, раптово змінилися на арабські — якраз під час американсько-ізраїльської військової операції проти Ірану. Він звернувся до Національного кібердиректорату Ізраїлю, де встановили: китайський пристрій зламали хакери. Камера фіксувала не лише птахів — з її кута огляду було видно активність ізраїльських силовиків поблизу кордону з Ліваном. Директорат допоміг фермеру зміцнити захист і змінити кут зйомки.

Голова Національного кібердиректорату Йосі Каради підтвердив масштаб проблеми. За його словами, під час ізраїльсько-іранської війни в червні 2025 року Іран зламував паркувальні та дорожні камери, щоб стежити за переміщеннями помітних ізраїльтян. Каради також розкрив, що іранські оператори отримали доступ до вуличної камери навпроти Інституту Вейцмана в Реховоті — незадовго до того, як іранська балістична ракета вдарила по інституту. Окрім цього, у березні 2026 року директорат заблокував 50 спроб зламу ізраїльських камер, які могли відкрити зловмисникам доступ до ширших мереж.

Розвідка через камери — вулиця з двостороннім рухом. За даними розслідування Finan­cial Times, опублікованого в березні, ізраїльські спецслужби зламали мережу камер дорожнього спостереження Тегерана та за допомогою штучного інтелекту відстежили маршрути пересування іранських чиновників. Зібрані дані використали під час підготовки операції, яка завершилася загибеллю тодішнього верховного лідера Алі Хаменеї. Іранський чиновник Голямреза Джалалі ще в листопаді 2025 року публічно заявляв, що в системах країни виявили сторонній код, який перенаправляв відеопотік на зовнішні сервери — хоча ці твердження незалежно перевірити не вдалося.

Російські хакери, крім того, націлювалися на камери в європейських країнах, щоб відстежувати переміщення військових далеко від лінії фронту. Штучний інтелект суттєво підвищує цінність таких операцій: він допомагає опрацьовувати великі масиви відеозаписів, виявляти закономірності й розпізнавати потрібні об’єкти без тривалого ручного перегляду.

Кіберфахівці рекомендують власникам камер замінити стандартні паролі на надійні унікальні, увімкнути двофакторну автентифікацію, регулярно встановлювати оновлення та перевіряти пристрої на несанкціонований доступ. Ризики особливо високі поблизу військових об’єктів, транспортних вузлів і урядових установ — де звичайна камера може фіксувати інформацію, що має оперативну цінність. Розслідування WSJ наочно демонструє: цивільна інфраструктура відеоспостереження стала ще одним фронтом сучасних воєн.