Науковці відкрили у космосі чорну діру, що ставить під сумнів чинні теорії зародження Всесвіту

Видання Intersting Engineering інформує: швидке формування надмасивних чорних дір (НМЧД) у ранньому Всесвіті залишається загадкою для астрономів, і нові спостереження з космічного телескопа Джеймса Вебба лише підтверджують це і кидають виклик чинним моделям космічної еволюції.

НМЧД формують яскраві акреційні диски, втягуючи газ і навіть цілі зоряні системи. Інтенсивне випромінювання з цих дисків може викидати матеріал з галактики у вигляді потужних релятивістських струменів. Відкриття такого квазара в ранньому Всесвіті свідчить, що НМЧД існували дуже скоро після Великого вибуху і швидко інтегрувалися у свої галактики.

Доктор Сара Босман з Інституту астрономії Макса Планка очолила аналіз спектра J1120+0641. Її дослідження, опубліковане в журналі Nature Astronomy, показує, що цей ранній квазар має характеристики, схожі на більш пізні квазари. Своєю чергою відкриття кидає виклик багатьом теоріям про перші роки існування Всесвіту.

«Ранні квазари були напрочуд нормальними», — зазначила Босман. — «Незалежно від довжини хвилі, квазари виглядають майже однаково на всіх етапах розвитку Всесвіту».

Зокрема, зазначає науковиця, пиловий тор навколо J1120+0641 схожий на ті, що спостерігаються у пізніших квазарах. Це кидає виклик теорії про «ультраефективний режим живлення» ранніх НМЧД. Це означає, що ранні НМЧД не могли досягти своїх масивних розмірів завдяки особливому механізму акреції.

Одна з можливих теорій полягає у тому, що ранні НМЧД починали з великих початкових мас, можливо, внаслідок колапсу гігантських газових хмар у ранньому Всесвіті. Газові хмари могли бути настільки великими, що замість того щоб утворювати зірки, вони колапсували прямо у НМЧД.

Ці знахідки підкреслюють загадкову природу раннього Всесвіту. Хоча телескоп Джеймса Вебба надав безпрецедентні інсайти, він також поставив нові питання про походження і швидке зростання НМЧД.