Сучасні космологічні теорії дедалі частіше звертають увагу на гіпотезу, згідно з якою весь Всесвіт може бути всередині гігантської чорної діри. Ідея базується на нових спостереженнях, які вказують на незвичну асиметрію у русі галактик — дві третини з них обертаються за годинниковою стрілкою, тоді як інша третина — проти. Така нерівномірність ставить під сумнів звичне уявлення про однаковий розподіл напрямків обертання у Всесвіті.
Водночас гіпотеза отримала розвиток у концепції так званої «космології Шварцшильда». Вона припускає, що наш Всесвіт може бути внутрішньою частиною обертової чорної діри, яка існує в значно більшому Всесвіті. За цією моделлю, чорні діри — це своєрідні «ворота» або навіть повноцінні світи, з яких зароджуються нові всесвіти.
Вважається, що наш Всесвіт міг отримати власну вісь обертання у спадок від тієї чорної діри, всередині якої він виник. Саме це пояснює спостережувану перевагу певного напрямку обертання галактик. Такий механізм породження світу в чорній дірі може стати ключем до розуміння глибинних законів природи.
Ця теорія також здатна дати відповідь на одну з важливих загадок сучасної астрономії — чому деякі далекі галактики здаються старшими за сам Всесвіт. Якщо ми дійсно живемо в «внутрішньому всесвіті» чорної діри, то класичні уявлення про час і простір можуть бути спотворені, а звичні методи вимірювання віку космічних об’єктів — неточними.
Хоча такі припущення поки що залишаються гіпотезами, вони відкривають нові горизонти у розумінні будови Всесвіту та ролі чорних дір. Подальші дослідження можуть показати, наскільки близькими до істини є ці сміливі уявлення про походження нашої реальності.