Науковці заявили, що найбільша структура Всесвіту знаходиться на близькій відстані від Землі

Астрономи знову поставили під сумнів традиційні моделі Всесвіту — вчені з’ясували, що найбільша відома космічна структура — Велика стіна Геркулеса–Північної Корони — насправді ще більша, ніж вважалося раніше. Використовуючи гамма-спалахи (GRBs) — найпотужніші вибухи енергії у Всесвіті — науковці не лише уточнили розміри структури, а й виявили, що її частини розташовані ближче до Землі, ніж передбачалося.

Велика стіна Геркулеса–Північної Корони є гігантським скупченням галактик, так званим «суперкластером», який утворює філамент космічної павутини — структуру, навколо якої формувалися перші галактики. Її назву запропонував підліток із Філіппін Джондрік Вальдез. Уперше об’єкт було виявлено у 2014 році командою Іштвана Горвата, Джона Хаккіли та Жолта Баголя, які й зараз керують новим аналізом. Виявилось, що структура простягається на понад 10 мільярдів світлових років у довжину, 7,2 мільярда — у ширину та майже мільярд — у товщину, охоплюючи до 94 000 галактик типу Чумацького Шляху.

Ключем до відкриття стали гамма-спалахи — короткочасні, але надзвичайно яскраві події, пов’язані з колапсом масивних зір або злиттям нейтронних зір. Вони виникають на величезних відстанях, і тому можуть служити маркерами місця розташування далеких галактик, навіть якщо самі галактики не видно. Джон Хаккіла з Університету Алабами в Гантсвіллі зазначає, що спостереження за GRBs дозволяє простежити, як у Всесвіті розподілена матерія.

Однак існування таких структур, як Велика стіна, суперечить космологічному принципу, згідно з яким Всесвіт має бути однорідним і ізотропним у великих масштабах. Якщо цей принцип справедливий, то структура довжиною понад 1,2 мільярда світлових років не могла би встигнути сформуватися за 13,8 мільярда років існування Всесвіту. Велика стіна Геркулеса–Північної Корони, яка перевищує цей поріг майже у 10 разів, ставить перед наукою серйозні виклики.

Дослідження базується на аналізі 542 гамма-спалахів, зафіксованих телескопами Fer­mi та Swift до 2018 року. Цей набір став результатом понад 20 років спостережень. Водночас для подальшого уточнення структури необхідно усунути похибки у визначенні джерел GRBs, а також розширити базу даних. Саме тому команда Хаккіли бере участь у розробці нової місії ЄКА — THESEUS, яка дозволить виявляти набагато більше GRBs і з’ясувати повний масштаб Великої стіни.

Нова ера космології зосереджується не лише на відкритті нових об’єктів, а й на переосмисленні фундаментальних принципів — зокрема, того, наскільки однорідним є наш Всесвіт. Якщо результати підтвердяться, Велика стіна Геркулеса–Північної Корони може стати аргументом на користь перегляду базових постулатів сучасної космології.