Астрономи довели, що Сонячна система — це унікальна космічна аномалія

Міжнародна команда астрономів зробила революційне відкриття, що кардинально змінює уявлення про типові планетні системи у Всесвіті. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Science, за межами нашої Сонячної системи існують цілі класи планет без аналогів у нашій космічній околиці. Найновіше відкриття вказує на значну кількість суперземель — планет, більших за Землю, але менших за Нептун, які обертаються на відстанях, порівнянних з орбітами Юпітера або Сатурна. Раніше астрономи вже виявили інші екзотичні типи планет, такі як «гарячі юпітери» та «міні-нептуни», які також відсутні в нашій системі.

Традиційні методи пошуку екзопланет — транзитний та радіальної швидкості - мають суттєві обмеження, оскільки краще виявляють планети на близьких орбітах до своїх зірок. Це створювало викривлене уявлення про поширеність різних типів планет у галактиці. Прорив стався завдяки використанню методу гравітаційного мікролінзування — явища, при якому гравітація планети на короткий час підсилює яскравість далекої зорі, що знаходиться за нею.

Спільними зусиллями корейської мережі телескопів і польського проєкту OGLE вчені зафіксували подію OGLE-2016-BLG-0007, яка засвідчила існування планети з масою близько 1,3 маси Землі на орбіті, що в 10 разів перевищує відстань Землі від Сонця. Подальший аналіз даних мікролінзування виявив два основні класи планет: невеликі кам’янисті світи та масивні газові гіганти. Такий розподіл відповідає сучасним теоріям формування планет, згідно з якими небесні тіла, що перевищують певну критичну масу, починають активно накопичувати гази і перетворюються на гігантів.

Ці результати свідчать, що суперземлі на далеких, холодних орбітах можуть бути надзвичайно поширеними у Всесвіті, на відміну від нашої Сонячної системи, де кам’янисті планети закінчуються на Марсі, а заморожених суперземель немає взагалі. Це наводить на думку, що наша Сонячна система може бути скоріше винятком, ніж правилом у галактичному масштабі.

Попри захопливі перспективи цих відкриттів, науковці закликають до обережності в інтерпретації результатів. Кількість виявлень через мікролінзування залишається порівняно невеликою, а кожне таке відкриття супроводжується значними невизначеностями. Необхідні додаткові спостереження для підтвердження цієї тенденції, хоча вже зараз зрозуміло, що різноманіття планетних систем у нашій галактиці значно багатше, ніж вважалося раніше.